Міському голові Калуської міської територіальної громади Найді Андрію Михайловичу
Звертаюсь з проханням уважно розглянути питання майбутнього очисних споруд нашого міста.
Стало відомо, що планується будівництво нових очисних споруд за кошти приватного інвестора, але вважаю, що перед підписанням договору потрібно розглянути ще один важливий варіант — можливість придбати або отримати у власність громади вже існуючі очисні споруди «Карпатнафтохіму», який зараз перебуває у процедурі банкрутства.
Якщо ці споруди можна модернізувати, для Калуша було б набагато вигідніше мати власні комунальні очисні споруди, ніж користуватися об'єктом, який належатиме приватному інвестору.
Так, будівництво нового об'єкта приватним коштом не потребуватиме витрат із міського бюджету, але важливо думати не лише про сьогодні, а й про наступні десятки років. Чи вивчали про можливість придбання, оренди цих споруд у межах процедури банкрутства та зробити їх власністю Калуської громади?
Якщо є можливість отримати стратегічно важливий об'єкт у власність громади, таку можливість не можна втрачати, бо очисні споруди — це важлива інфраструктура міста, яка потрібна Калушу сьогодні і буде потрібна нашим дітям та онукам.
Просимо міську раду прийняти рішення, яке буде вигідним Калушу не тільки сьогодні, а й у майбутньому.
Також прошу відповісти на питання Віктора Глухого, які ставились при обговоренні даного питання в соціальній мережі :
"Сьогодні Калуш платить КНХ за очищення стоків, хоча ці очисні споруди історично були орієнтовані в основному на промислові стоки. При цьому разом із господарсько-побутовими стоками до системи потрапляє величезна кількість дощових, снігових та дренажних вод, а це приблизно 1/4 від усього об'єму (!). Фактично громада платить за транспортування й очищення води, яку взагалі не обов'язково направляти на такі очисні споруди. А це зайвих 10-13 млн. грн в рік.
Тому перед укладанням довгострокового договору з приватним інвестором варто розглянути кілька альтернатив.
Перше - реконструкція та оптимізація нинішньої системи з поступовим відділенням дощової каналізації від господарсько-побутової.
Друге - будівництво власних комунальних КОС, які належатимуть громаді, а не приватному оператору. Це можна робити не обов'язково за кошти міського бюджету - існують європейські кредити, грантові програми, міжнародне фінансування та механізми співфінансування.
Третє - гібридна модель. Спочатку відокремити дощові та дренажні води, зменшити обсяг стоків, який потрібно очищати, а потім побудувати комунальні КОС оптимальної потужності.
Четверте - приватний інвестор. Така модель також може бути нормальною, якщо вона економічно вигідніша для громади. Але тоді мешканці мають побачити повний розрахунок: скільки коштуватиме очищення одного кубометра, яким буде тариф через 5, 10, 25 років, хто компенсуватиме різницю між економічно обґрунтованим тарифом і тарифом для населення (згідно проекту договору - компенсація з бюджетних коштів? Тоді такий проект не зовсім безкоштовний для громади...), які гарантії має місто та що відбудеться, якщо інвестор припинить діяльність.
Бо йдеться не просто про будівництво очисних споруд. Йдеться про стратегічну інфраструктуру Калуша на десятки років.
Тому перш ніж приймати рішення, хотілося б побачити публічне порівняння щонайменше трьох сценаріїв:
приватні КОС;
комунальні КОС;
комунальні КОС + міжнародне фінансування + поетапне відділення дощової каналізації.
І щоб кожен сценарій був порахований у гривнях: вартість будівництва, експлуатації, електроенергії, кредитів, тариф для населення та загальні витрати громади за 25 років.
Чи враховано в новому проекті те, що місто паралельно активно відокремлює дощові / дренажні води?
Щодо експлуатаційної потужності:
Є інформація, що для НОВА-КОС вона становить 10 тис м3 / добу. Зараз місто дає на очисні в середньому біля 12 тис м3/ добу (2026 рік). Чому для НОВА-КОС обрана саме потужність 10 тис м3/добу? Чи є розрахунок прогнозованого середньодобового та максимального добового стоку саме після завершення відділення дощових і дренажних вод? І чи передбачає договір, що місто буде оплачувати лише власний фактично очищений обсяг, а не резерв/невикористану потужність?
А як щодо нових підприємств / розвитку промисловості в Калуші - куди будуть направлятись промислові стоки від них? І чи передбачає проект НОВА-КОС можливість приймання таких стоків, у випадку якщо КОС від КНХ будуть на консервації? Чи кожне промислове підприємство спочатку повинно мати власні локальні очисні споруди і доводити свої стоки до параметрів, допустимих для скидання в міську каналізацію?
Хотілося б побачити максимально прозорий розрахунок - собівартість очищення 1 м3, прогнозований тариф на весь період договору, механізм його перегляду та можливі бюджетні компенсації.
Потрібно максимально прозоро оприлюднити економіку цього варіанту.
Адже йдеться про проєкт вартістю близько 513 млн грн, заявлений строк окупності інвестицій близько 10 років, а договір на 25 років. Тобто важливо зрозуміти не лише те, що приватний інвестор вкладає 513 млн грн, а скільки загалом громада заплатить за цю послугу за всі 25 років. Особливо якщо, як передбачено проектом договору, у разі встановлення тарифу для населення нижче економічно обґрунтованого різниця може компенсуватися з міського бюджету. Тоді це вже не зовсім про те, що приватний інвестор будує за власні кошти, а місто нічого не витрачає... Витрати просто переходять з капітального будівництва у майбутні тарифи та бюджетні компенсації. Тому хотілося б побачити простий розрахунок на 25 років: інвестиції - експлуатаційні витрати - електроенергія - ремонти та модернізація - прибуток інвестора - тариф - можливі бюджетні компенсації - загальна сума, яку в результаті сплатять мешканці та міський бюджет. Також, мабуть, варто передбачити максимально чіткі гарантії для міста на випадок банкрутства або припинення діяльності інвестора і механізм, за яким у перспективі очисні споруди могли б перейти у власність громади
Ще додатково деякі технічні запитання:
Якщо комісія від квітня вивчала це питання (НОВА-КОС звернулась до мр ще 6.04.2026), то, думаю, відповіді на них є.
Чи можете Ви назвати хоча б один діючий об’єкт із технологією Vertical Flow Labyrinth (VFL) продуктивністю близько 10 тис. м3 стоків на добу, бажано з аналогічним складом стоків? Мені вдалося знайти, що сама технологія запатентована Aquatec-VFL (Словаччина) і дійсно реально застосовується, але в значно менших масштабах - лише до 300 м3/добу Підтверджених референсних об’єктів такого масштабу, як планується для Калуша, я поки не знайшов. При цьому НОВА-КОС як юридична особа є дуже новою компанією (заснована 12.2025) та, наскільки відомо, ще не має власного досвіду реалізації очисних споруд такого масштабу. Чи є у міської ради технічне підтвердження масштабованості цієї технології саме до 10 тис. м3/добу? Я поверхнево ознайомився з технологією біологічного очищення на основі активного мулу (activated sludge process). Наскільки я зрозумив, біологічний процес, особливо нітрифікація, є чутливим до надходження певних токсичних / інгібуючих речовин. Зокрема, на роботу нітрифікуючих мікроорганізмів можуть негативно впливати важкі метали, феноли та деякі інші органічні сполуки, а також різкі зміни рН.
Тому хотілося б зрозуміти - чи проводився для запропонованої VFL-технології аналіз саме складу стоків Калуша на предмет потенційних інгібіторів активного мулу? Чи є результати лабораторних або пілотних випробувань із реальними міськими стоками, які підтверджують стабільну роботу біологічного процесу за фактичного складу стоків та можливих залпових надходжень?
Романчак Наталія Іванівна