3o

Боднарівський старостинський округ

БОДНАРІВСЬКИЙ СТАРОСТИНСЬКИЙ ОКРУГ

Боднарівський старостинський округ утворений згідно з рішенням Калуської міської ради 24 листопада 2020 року в межах Калуської міської територіальної громади.

В складі округу є один населений пункт – село Боднарів.                                                                      

1.Коротка історична довідка про село    (за матеріалами Вікіпедії)

Дату заснування села неможливо встановити через відсутність писемних документів тої сивої давнини — львівський архів серед заходів колонізації спалили поляки в 1440 році. Боднарів належить до найдавніших сіл Галичини, родючі землі якої здавна були заселені слов'янським населенням і яка в VI ст. стала джерелом його розселення на Балкани. В ІХ ст. Галичина була охрещена Кирилом і Мефодієм, а в 981 р. внаслідок військового походу київського князя Володимира Святославича включена до складу Русі. Наявні ж документи з XV ст., і в них ми бачимо згадки про село. Дехто безпідставно трактує першу збережену згадку як дату заснування, хоча зміст згадки заперечує таке трактування. Перша згадка про село датується 1442 роком, коли на теренах села відбувалася битва, у якій була розгромлена татарська армія.

Згадується село 20 жовтня 1466 року в книгах галицького суду.

В 1578 році в селі було 2 великі землевласники: Беднарські мали 4 лани (72 га) оброблюваних земель, Сулятицькі — 1 лан (18 га).

1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і відкрита станція Боднарів.

У 1889  р. був збудований костел, аналогічний збудованому в 1881 р. в Підмихайлі. До 1900 р. костел набрав аж 19 парафіян.

За переписом 1900 року в селі було 310 житлових будинків і 1613 жителів, за конфесіями: 19 римокатоликів, 1526 грекокатоликів і 68 юдеїв; етнічно: 87 поляків і 1526 українців (хоч 68 юдеїв записались поляками, все рівно залишились євреями, інших же 19 поляків уже були римокатоликами і більш подібними на поляків, тільки от питання: розмовляли вони польською чи українською мовою?), були 317 коней, 723 голови великої рогатої худоби і 346 свиней, селяни володіли 1186 га землі. А на землях боднарівського фільварку площею 180 га було 5 будинків і проживали 22 мешканці, за конфесіями: 3 грекокатолики і 19 юдеїв; етнічно: 3 українці і 19 поляків (отож, грекокатолики записались українцями, а юдеї — поляками), були 4 коні та 5 голів великої рогатої худоби. Загалом було 1366 га угідь (з них 1303 га оподатковуваних: 675 га ріллі, 456 га лук, 19 га садів, 67 га пасовищ і 86 га лісу).

На початку серпня 1917 року під час поїздки у визволені від російського окупанта Підкарпаття і Буковину через село проїздив Цісар Карл I. Саме тут зупинився його потяг. Оскільки далі залізниця була зруйнована, він до Коломиї і Чернівців поїхав машиною. Потім він знову повернувся до села і від'їхав до Відня.

Боднарів був сільською ґміною Станіславського повіту Станіславського воєводства Польської республіки, а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року — адміністративним центром ґміни Беднарув того ж повіту. В селі розміщувався відділок (постерунок) поліції, котрому підлягали також села БриньМайданВисочанка і присілки Гутиська і Луквиця, а з 15 липня 1935 року — вся територія ґміни (9 сіл і присілки Гутиська, Зигмунтівка, Клепки, Комарівка, Луквиця, Остоя). Адміністрація ґміни і поліція вели насильну полонізацію. Селяни протиставили згуртування і підйом національної свідомості, проти чого влада кинула всі сили: звільняли з роботи, ув'язнювали, забороняли українські громадські організації. Громада спорудила двоповерхову школу в 1939 р., але не встигла викінчити через початок війни, тож перші учні пішли до неї лише в 1950-их роках.

На 01.01.1939 в селі проживало 2020 мешканців, з них 1770 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів (у кінці 1930-х перейшли на римо-католицький обряд), 10 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду, 20 євреїв. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Галицького району. У вересні 1940 року в селі був зорганізований колгосп шляхом відбирання в селян майна і земель з недопусканням їх обробітку та засівання, що спричинило голод у 1941—1942 роках; німці ж того року податки не збирали. Поляки перейшли на службу радянському режиму, а далі — гітлерівському, що і спричинило їх ультимативне виселення 8.03.1944 р.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Галицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Мединя, Боднарів і Селище.

Національна свідомість піднімала селян до боротьби проти окупантів у рядах ОУН-УПА, підняла згодом і до виборювання незалежності в рядах Народного Руху України. 9 березня 1990 р. відкрили пам’ятник Тарасові Шевченку.

    1. Географічне розташування села

    Село розташоване у мальовничій місцевості, між лісами і р. Луква, по обидва боки дороги, що вела з м. Тисмениці до м. Калуша,  біля залізничної лінії (з 1868 р.) Івано-Франківськ-Львів.

     

    1. Кількісна характеристика населення, етнографічний склад населення

    У 1921р. у Боднарові було 442 будинки.

    3а даними на 1932р. у Боднарові проживало 1936 осіб, з них 1751- українці, 159 поляків і 26 євреїв.

    За даними перепису населення 2001р. в с. Боднарів проживає 2431 житель.

     

    ІНФРАСТРУКТУРА СЕЛА

     

    1. Заклади освіти:

     

    9 травня 1848 р. міністерство внутрішніх справ Австрії дозволило викладання українською мовою в народних школах.

    У 1832р. в Боднарові існувала однокласна церковно-приходська школа, що у 1853 р. була перетворена в народну. З 1906р. школа була двокласною, а з 1914р. – трикласною.

    Станом на даний час у Боднарові діє Боднарівський ліцей (побудовано основні приміщення у 1938р.), у якому навчаються 320 дітей.

    Ліцей знаходиться за адресою: с.Боднарів, вул.Шевченка, 14.

     Директор ліцею – Олійник Богдан Михайлович 

     Триває будівництво нового приміщення школи.

    Дитячий садок

    1932 р. у Боднарові створено дитячий садок.     У 1986 р. дитячий садок переведено у новозбудоване приміщення. Завідуюча ДНЗ ,,Льонок” — Вістовська Марія Йосипівна.                 

    ДНЗ ,,Льонок” знаходиться в с.Боднарів по вул.Степана Бандери 6

    2.Заклади охорони здоров’я              

    у 1935 р. в Боднарові працював медпункт.

    ФАП с.Боднарів тривалий час був розміщений у будівлі кооперативу ,,Здоров'я”,  що на розі вулиць Шевченка та Грушевського.

    Цікава історія цієї будівлі. Попередній власник, місцевий єврей, з якихось причин вирішив переїхати і жителі села викупили будівлю тодішнього шинку для громадських потреб  (для кооперативи ,,Здоров'я”).

    Оскільки грошей у жителів села тоді не було, — з сільських дворів збирали курячі яйця, які продавали і в такий спосіб отримали  кошти для викупу будівлі.

    У 2009 р. ФАП с. Боднарів перенесено до Будинку тваринника (колишньої колгоспної контори).

    Історія знову повторилася — жителі села здали свої майнові сертифікати та викупили в уповноваженого з банкрутства КСП ,,Луква” примішення Будинку тваринника для розміщення там лікарської амбулаторії села Боднарів. Процес реконструкції ФАПу під амбулаторію триває досі.

    Адреса ФАПу с.Боднарів: вул. Галицька, 66.

    Завідувачка – Дрогомирецька Наталія Степанівна.

     3.Заклади культури, народний дім,бібліотека, пам’ятники, меморіали тощо.

    У Боднарові приміщення Народного дому збудоване у 1967р.

    Народний дім розташовано на вул.Шевченка, 6.

    Керівник – Луцька Оксана Юріївна, художний керівник – Пукіш Надія Ярославівна

    У Народному домі діють художні колективи (танцювальний, вокальний, художнього читання).

    З 1989 р. в с. Боднарів діє самобутній колектив – вертеп села Боднарів, переможець  численних конкурсів вертепів.

    Керівник – Дрогомирецький Микола Петрович.

    4.Пам’ятники, меморіали у Боднарові:

    - Хрест на честь скасування панщини;

    - пам’ятник Тарасу Шевченку,

    - пам’ятник Корякову,

    - пам’ятник Борцям за волю України.

    5. Культові споруди;

    11 вересня 1725 р. – перша згадка про церкву в с.Боднарів.

    1852 р. в Боднарові побудована дерев’яна греко-католицька церква «Введення в храм Пречистої Діви Марії».

    26.08.1944 р. через село проходив фронт. Згоріла церква, резиденція і 19 дворів 1990-1994р. збудовано нову церкву.                                                                   

    • Адреса: вул. Галицька, буд.1.
    • Настоятель: Підлуський Ярослав Євстафійович.

    -     Храмове свято 4 грудня.

    6.Спорт

    1963 р. створена футбольна команда ,,Колос”. У 1994 р. реанімовано сільську футбольну команду з назвою ВАТ ,,Льон”, пізніше  – ,,Луква”.

    В даний час діє футбольний клуб ,,ФК Боднарів”.

    7. Торгівельна мережа

     У Боднарові були засновані та діяли; товариство ,,Просвіта” (1898р.), кооператив ,,Злагода”(1906р.), товариство ,,Сільський господар” (1908р.), товариство ,,Сокіл” (1914р.).

    У 1935р. у Боднарові працював млин, дві кузні, кравецька майстерня,  і медпункт.

    Станом на даний час в Боднарові працює торговий центр ,,Світанок” крамниця – кафе ,,Корона”,  вісім крамниць , одна аптека та стоматологічний кабінет.

    Інша інформація

     Із села Боднарова походять багато відомих людей:

    - брати Дяченки: Микола (1894-1942) інженер, агроном, громадсько-культурний діяч, Михайло (1910-1952) український поет, крайовий провідник пропаганди УПА;

    - Олекса Луцький (1908-1945) організатор Української Самооборони, командувач УПА Захід;

    - о.Іван Луцький (1949-2014) – митрофорний протопресвітер, академік, засновник університету Короля Данила, академік Української академії наук;

    -  о.Йосип Луцький;

    - Петро Вислобіцький (1940-1998) кандидат технічних наук, завідувач відділу транспорту ,,Держнафтопрому”;

    - Петро Дрогомирецький – кандидат філологічних наук, співробітник інституту мовознавства НАН України;

    - Ярослав Луцький (1955-1911р.) педагог, кандидат у майстри спорту України з туризму, Роман Луцький сучасний відомий кіноактор.