25o

 Голинський старостинський округ

 Голинський старостинський округ

Голинський старостинський округ утворений згідно з рішенням міської ради 24 листопада 2020 року в межах Калуської міської територіальної

громади.

В складі округу є один населений пункт – село Голинь.   

Село Голинь розташоване на відстані 12 км. від м. Калуша. На північному заході межує з с. Кадобна, на північному сході – з с.Кропивник та Сівка Калуська, на півдні – з с. Тужилів, на півночі – з селищем Брошнів, на західній межі – з с. Пійло.

Водойми: р.Сівка, р.Млинівка, р.Середня.

Площа села – 19,37 км².

Сільський футбольний стадіон.

Рекреаційні зони – зелені насадження біля річок (луги), облаштовані спортивними та дитячими  майданчиками.

 Населення села становить близько 5 300.

1488 господарств.

Густота населення - 263,76 осіб/км²

  Історична довідка про с.Голинь

Перша письмова згадка датується 14 липня (22 липня за новим стилем) 1391 року.  Та історія села Голинь починається з глибокої давнини.

   За легендами назва села походить від слова «голий», тобто, після зруйнування населеного пункту монголо-татарами, люди знову селилися на голому місці. Тому й назвали поселення Голинем. Інша історія з виникнення назви села пов’язана з прізвищем поміщика Голинського, маєтки якого були розміщені на місці населеного пункту (за переказами старожилів).

   В околицях с. Голинь відомі три археологічні пам’ятки, які відносяться до різних історичних епох. Найдавнішою з них є поселення голіградської культури фракійського гальштату. Воно займає площу орієнтовно 100х100 м. і датується в межах ХІІ-VIII ст. до н.е.

  Наступна пам’ятка, розташована в урочищі Замчисько (Городище) на площі приблизно 200 х 300 м., представлена поселенням культури карпатських курганів,  яка датується ІІІ-V ст. Невеликі розкопки виявили гончарний горн. Поблизу горна для випалу кераміки було знайдено багато уламків різного ґатунку посуду, виготовленого на гончарному крузі.

      Уламки різного ґатунку посуду, виготовленого на гончарному крузі

        

  Третю пам’ятку виявили в урочищі «за липами» за 2,3 км на схід від школи. Поселення відноситься до давньоруської культури і датується ХІІ – першою половиною ХІІІ ст. В цей час територія Прикарпаття входила до складу Галицько-Волинського князівства.

   Село знаходиться між двома великими річками і, зрозуміло, це була сприятлива місцевість для заселення, заняття рибальством, землеробством і ремеслом. Люди заселялись на берегах річок Сівка та Середня.

    Перша письмова згадка про село Голинь датується  21 липня 1391р.,  як «Голінь» над річкою Червою. У Львівському архіві записано, що «пан з Голиня заборгував пану стрийському велику суму грошей. Ведеться судова справа». В той час село було власністю польських шляхтичів. 24 липня 1391 р. шляхтич Владислав Ягелю віддав село Голинь Лієну Ландікову і його братам.          

Найстаріша хата села Голинь

  

 Село складається з семи частин – Котятичі, Заріка, Підгора, Полянка, Посіч, Циганський кут та Гора. Найстаріші частини села – Котятичі, Заріка, Посіч, Підгора.

 Нинішня південно-східна частина села –  Котятичі (до 1 квітня 1929 р. — присілок села Тужилів) згадувалася в документах галицького суду ще в 1440 році.

 З 1498 року на Галичину почали нападати кримські татари і турки. Охопило це лихо і Голинь. Напади татар і турків повторювались у 1502, 1508, 1509, 1570-1590 роках. Під час набігів турків і татар люди ховалися у «замчині» (тепер це яри біля церкви). Колись тут була суцільна гора, а в ній прориті підземні ходи і схованки. З часом на місці підземних ходів земля осідала, утворилися дороги, які ведуть у с.  Тужилів і Підгору.

У 1515 році в селі оброблялося 3/4 лану (17,5 га). У 1578 році в селі було 4 землевласники: Іван Голинський мав 1/4 лану, Альберт Козик-Мединський — 2 лани, Мартин Козик — 1 лан, Ігнатович Голинський — 3/4 лану.

У 1595 році село вщент було спалене татарською ордою.

Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року. 

Церква Покрови Пресвятої Богородиці згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1719, 80 парохіян-господарів).

 Церква УГКЦ Святої Покрови в селі Голинь 1886 року побудови – культурна спадщина  (охоронний номер 758)

 

 Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у голиньській церкві 5 дзвонів діаметром 76, 55, 45, 38, 31, 28, вагою 205, 77, 45, 27, 15, 11 кг, виготовлених у 1886 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.

Після окупації Західно-української Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Голинь та постерунку (відділку) поліції.

 У 1939 році в селі проживало 3170 мешканців, з них 2610 українців-грекокатоликів, 300 поляків (напливові робітники копальні), 130 українців-римокатоликів і 130 євреїв.

 Високу національну свідомість жителі села підтвердили участю в підпіллі ОУН та в рядах УПА. В січні 1946 р. для боротьби з УПА окупанти розмістили гарнізон НКВД в Голині з 36 осіб (на допомогу їм готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах).

 Околиці Голиня багаті запасами калійних солей. У листопаді 1931 року на теренах села ввели в дію копальню, а з 1961 тут почав працювати рудник «Голинь», а через чотири роки стала до ладу потужна шахта, наприкінці СРСР почали будувати нову шахту, але кошти розікрали і шахту не добудували.

 У 1948 р. утворений колгосп «30-річчя Жовтня», в 1949 р. його голова Гранда А. І. був убитий. Далі колгосп був перейменований на «Росія». Колгосп був зернового й тваринницького напрямку, мав 2216 га угідь. Крім зернових, практикувалися городні та технічні культури, зокрема льон. У тваринництві перевага надавалася вирощуванню молодняка великої рогатої худоби. Значне місце в економіці колгоспу посідало розведення птиці.

Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.

 ІНФРАСТРУКТУРА СЕЛА

СТАРОСТА:

Кушлик Тарас Ярославович

Голинська старостинський округ
77343, Івано-Франківська обл., Калуський район,

с. Голинь, вул. 600-річчя Голиня, 18

 1. Заклади освіти:              

Ліцей

Адреса: с.Голинь, вул. Коновальця, 13;

тел. : (03472)90641

Директор - Бенько Мирослав Олексійович

кількість учнів у школі - 522

 

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Малятко»;

Адреса:с.Голинь, вул. Т.Шевченка, 17

телефони (03472) 90058

Завідувачка – Івахнюк Оксана Миколаївна

кількість дітей - 68

 2.Заклади охорони здоров’я

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини:

Адреса:с.Голинь, вул. Коновальця, 19

телефони (03472) 90789

Керівник: Семчишин Ярослав Володимирович

 3. Заклади культури.

Дитяча школа мистецтв

Адреса:с. Голинь, вул. 600-річчя Голиня, 18

Директор – Кінащук Ольга Ігорівна

кількість учнів у школі - 225

 

Народний дім

Адреса:с. Голинь, вул. 600-річчя Голиня, 18

Директор - Івахнюк Микола Васильович

Аматорські колективи – 9.

Народний дім - заклад культури, який забезпечує умови для заняття непрофесійною творчою діяльністю, розвитку, популяризації та збереження традиційної культури, задоволення культурних потреб громадян.

 Сільська бібліотека-філія

Адреса: с. Голинь, вул. 600-річчя Голиня, 18

Завідувачка – Сокульська Світлана Зіновіївна

Бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад, який безкоштовно надає можливість читачам:

  • користуватися інформацією про склад бібліотечних фондів та отримувати необхідні документи,
  • користуватися електронними ресурсами в Інтернет-центрі;
  • відвідувати різноманітні культурно-масові заходи, що відбуваються у бібліотеці.

 4. Пам’ятники, меморіали, пам’ятки природи, тощо.

- Пам’ятний знак на честь проголошення Незалежності України та  600-річчя Голиня,

- Символічна Могила Січовим Стрільцям,

- «Обеліск слави» односельчанам, які загинули за волю України в часи другої світової війни,

- Пам’ятник І.Я.Франку,

- Пам’ятний хрест на честь скасування кріпосного права,

- Пам’ятний знак загиблим просвітянам, 

- Пам’ятник Іллі Стебельському.

 5.Культові споруди

- Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1886 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 758.

Не діюча.

- Церква Покрови Пресвятої Богородиці (2018 р.).

Адреса:с. Голинь, вул. 600-річчя Голиня, 16-а

 Настоятель:

  • о. Анатолій Козак
  • о. Микола Хомин

 - Чоловічий монастир УПЦ КП «Благовіщення Пресвятої Богородиці» 

Адреса:с. Голинь, вул. 600-річчя Голиня, 135-а

 Настоятель о.Василь Стасюк .

 6. Мережа сфери послуг

Сільський стадіон «Колос», дитяча школа мистецтв, Народний дім, сільська бібліотека-філія, стоматкабінет, відділення поштового зв’язку, із сфери побуту – перукарня, лазня, швейні майстерні, майстерня з різання скла, майстерня з ремонту та обслуговування автомобілів, шиномонтаж, столярні майстерні.

 7. Торгівельна мережа

- 2 аптеки,

- 27 діючих закладів торгівлі,

- 3 заклади громадського харчування.

 

Етнографічні групи: бойки, лемки.       

Село відоме своїми просвітянськими та спортивними традиціями.

Відомі вихідці.

У селі народилися:

- Степан Стебельський-Хрін (1914-1949) легендарний командир УПА.

- Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило (в миру Ковальчук Михайло Степанович), який народився 15 травня 1949 року в селі Голинь Калуського району Івано-Франківської області. 28 січня 1990 року одним з перших прийняв сан єпископа в Українській Автокефальній  Православній Церкві. З 16 грудня 1992 року – єпископ Чернівецький і Буковинський Української Православної Церкви Київського Патріархату. 20 вересня 1994 року піднесений до сану митрополита. 28 липня 2005 року, згідно з рішенням Священного Синоду, титул митрополита Чернівецького і Буковинського змінюється на титул «Чернівецький і Кіцманський». Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ-го ступеня (1999 р.), Ордену Святого Архистратига Божого Михаїла (23.01.2004 р.) та Ордену Юрія Переможця (14.12.2006 р.), засновник чоловічого монастиря Благовіщення Святої Богородиці Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в с.Голинь.

 - Тетяна Ляхович спортсменка, легкоатлетка, учасниця Олімпійський ігор в Сіднеї (2000) та Афінах (2004).

 - Журналіст Петро Трохимович Шевчукдипломант І ступеня Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу ім. М.Утриска (2014 р.)  за книги «Поклін віддаю», «Із криниці життя» та «Біле диво», удостоєний диплому «Лідер галузі журналістики» (м.Калуш) і срібного знака «Калуш», став володарем у 2015 році «Золотого пера Прикарпаття».

 - Тебешевська Оксана Степанівна – депутат Івано-Франківської обласної ради (6, 7 та 8 скликання), заслужений вчитель України, автор багатьох книжок – поетичної «На березі долі» (1997), прозової «Про що мовчить Михайлова скрипка» (1999), поезії «Тиша немовлених слів» (2006), навчальних посібників з української мови та літератури, численних публікацій літературознавчого і краєзнавчого характеру в газетах, журналах, збірниках (понад 150 публікацій).

         Капличка в урочищі «Котятич», яка береже пам'ять про події страшної кривавої ночі 01 березня 1946 року, коли «стебки» знищили 9 жителів села (Споруджено 2000 р.) 

 Памятний хрест на честь скасування кріпосного права розміщений на одному з найвищих пагорбів села, 1848 рік.              

           

Пам’ятний знак «Обеліск слави» односельчанам, які загинули за волю України в роки Другої світової війни знаходиться в центрі села (1967 р.) 

 Символічна Могила Січовим Стрільцям знаходиться на найвищому пагорбі території села Голинь. Освячена 15 липня 1990 року. 

Пам’ятний знак на честь проголошення Незалежності України та 600-річчя Голиня

(Автор роботи – калуський архітектор Петро Макогін)

 У 2001 році на кошти уродженця села з Канади Миколи Жекала в Голині постав пам'ятник І. Я. Франку.

 Пам’ятний знак  загиблим просвітянам,  розміщений поблизу пам’ятника Іванові Франку

 Пам’ятник Іллі Стебельському (колишньому директору школи) розміщений на території школи

 Бронзовий  Барельєф Героям  Небесної  Сотні,які  загинули  на  Майдані  за  Незалежність  України. Встановлений  24  серпня  2017  року


Прапор – села Голинь.

Це полотнище  розділене на три частини:

-  колір  синій: голубе  небо, яке  символізує  мир  та   добро  на  землі,

- жовтий: золоті ниви, поля та багатство  Голинської  землі, 

- зелений колір символізує  чисті  поля  та  ліси, з зображенням лелеки,  який  несе дитятко, що символізує  багатство Голинян на діточок. 

 Герб -  села Голинь.

За  основу  взято  прапор  у  вигляді  щита.  На ньому   Галицька   корона – символ  Галицької  землі; калина – символ  України,  нашої  Батьківщини;  сніп  пшениці – багатство  на  хліб  та  футбольний  м’яч - символ  спортивного  життя  голинян.  Посередині дата  «1391» - перша  письмова  згадка  про  село,  внизу  назва  села – «Голинь».  

 Рушник оберіг с. Голинь

Вишивка – класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту.
Вишиті рушники — неодмінна окраса кожної селянської хати. У минулому їх вішали над іконами ("наобразники", "божнички"), навколо портретів Т. Г. Шевченка, народних картинок. Тим рушником ніхто не витирався. Він був своєрідною візитною карткою господині дому, її працьовитості та почуття краси.  Цей  рушник  був  вишитий  майстринею  села  Голинь  Оксаною  Ляхович на честь святкування 20-ї річниці Незалежності України  (2011 р.).