Рись – найбільша у Європі дика кішка. У Карпатах вона зазвичай мешкає "там, де не чути як півень співає" — у горах вище 1000 м над рівнем моря. На Поліссі плямиста хижачка обирає важкодоступні заболочені рівнини та ліси. Карпати та Полісся — останні території в Україні, де сьогодні ще можна зустріти рись у дикій природі.
Рись – тварина, яка відрізняється грацією, але при цьому може бути дуже небезпечною. Це хижак. Однак рись ніколи не нападе на людину першою. Тобто – вона атакує, тільки коли їй намагаються заподіяти шкоду. Шанси перемогти в такій сутичці у людини становлять 50 на 50, оскільки хижак відрізняється розумом, хитрістю і високою швидкістю реакції. Полювання на рись впродовж ХХ ст. призвело до істотного зменшення чисельності популяції, особливо на території Полісся. Тому цей вид занесли до Червоної книги України (2021) зі статусом «вразливий».
Наказом Міндовкілля від 16 вересня 2021 року №595 затвердило План дій щодо збереження рисі євразійської в Україні. Цей документ розроблений спільно з Громадською спілкою «Всесвітній фонд природи України» на основі матеріалів зібраних науковцями за 30 років.
Основна мета затвердженого Плану:
-збереження популяцій рисі євразійської шляхом проведення системних грунтових наукових досліджень;
-моніторинг популяції рисі;
- збереження середовищ її існування та формування екологічних коридорів;
-боротьба з браконьєрством та проведення інформаційно-просвітницьких кампаній населення;
-підготовка та впровадження рекомендацій ефективного ведення лісового та мисливського господарства.
Все це сприятиме істотному зменшенню, а за можливості, і повному усуненню негативних чинників, які існують для цього виду в Україні.
Рись євразійська знаходиться під охороною багатьох міжнародних договорів природоохоронного спрямування. Відповідно до Резолюції №6 (1998) Постійного комітету Бернської конвенції, вона включена до переліку видів, які потребують спеціальних заходів збереження їхнього середовища існування.
Ознайомитись з Планом https://cutt.ly/PEyR1gb.