З першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну Іван прийняв рішення йти воювати. Із будівельника, який зводив будинки, став будівничим майбутнього своєї держави!
І на другий же день пішов у військкомат. Після короткотривалого навчання - зразу на фронт. Самовіддано виконував свій обов’язок. Під час відпустки навіть взяв шлюб з коханою дружиною. Родина усіляко підтримувала бійця, збирала кошти на автівку й з нетерпінням чекала вдома з Перемогою… Та війна принесла горе в нашу громаду, й у сім’ю Кулибаничів! Безжалісна війна змінила життя всіх!
Щирий, завжди усміхнений, відповідальний, добрий, чесний, мужній, справжній патріот своєї рідної землі – таким для нас усіх залишиться 55-річний Іван Кулибанич.
Вічна та світла пам'ять нашому Герою!
співчуття усій родині, друзям, побратимам… Наша Україна втратила ще одного свого найкращого сина! Низький уклін та глибока вдячність ТОБІ, Герою, за любов до рідної землі та саможертовність!
Не забудемо! Герої не вмирають!
Вічна слава Герою Івану Кулибаничу!
