Загинув Герой у бою поблизу Ізюмського Харківської області.
Мужній, самовідданий… У свої 35 був надійною опорою, силою та міццю для власної сім’ї! Та опікувався не тільки родиною, а й переймався долею своєї рідної країни! Тому 24 лютого, у перший день війни, взяв зброю до рук та став на захист кожного з нас та України! Навіть робочу радіостанцію не став віддавати, сказав, що ворога вижене з рідної землі, і швидко знову повернеться до роботи…
Та війна відібрала, зруйнувала всі надії і мрії…Командир Юрій Ковальчук мужньо боронив рідну землю до останнього свого подиху. Своє життя поклав на вівтар Свободи! Бо є вірним сином своєї матері-України!
Немає слів, якими можна розрадити сім’ю, родину, друзів…Герой Юрій Ковальчук саможертовно воював за майбутнє своєї України! І житиме вічно у наших серцях, у тихій молитві, у справах, які наближають Перемогу!
Низький уклін та глибока вдячність Герою Юрію Ковальчуку!
Герої не вмирають!
Слава Україні!
Слава Герою України Юрію Ковальчуку!