Агрокліматичні умови квітня значною мірою скорегували звичний перебіг фітосанітарної ситуації в агроценозах області. Дощі, трохи призупинила вихід шкідників з місць зимівлі на заселення ними посівів та сприяли темпам зростання захворюваності культурних рослин для якої важлива наявність крапельного рідинного середовища у посівах.
Травень - останній місяць весни, відбувається інтенсивне підвищення температури повітря, появляються спекотні дні, випадають грозові дощі, зливи. Водночас не виключаються ранкові приморозки на поверхні грунту і в повітрі.
За настанням стійкої теплої погоди у травні шкідники активізуються і набудуть поширення у посівах сільськогосподарських культур. Тому, моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів та своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.
Багатоїдні шкідники
Упродовж травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів капустяної, городньої, люцернової та інших совок. Листогризучі совки перезимували добре, виявлена незначна загибель (5%) шкідника за зимовий період. Помірно тепла та волога погода, наявність нектароносів сприятимуть виникненню осередків підвищеної чисельності гусениць совки-гамми.
Гусениці озимої, окличної та інших підгризаючих совок у травні завершать заляльковування. Літ метеликів в сутінках та вночі відбувається з середини травня до початку червня. Вдень метелики неактивні. Після додаткового живлення нектаром квіток самиці відкладатимуть на сухі рештки рослин, стебельця, корінці бур'янів і культурних рослин чи просто на землю яйця, по 2-5 у кладці. Через 6-12 днів з них відроджуватимуться гусениці, які в І-II-му віках тримаються на рослинах, а починаючи з III віку, живуть приховано у верхньому шарі ґрунту та під грудочками землі.
За утворення осередків надпорогової чисельності гусениць (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур, 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м) застосовують дозволені інсектициди, які доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи другого віку їх, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливими.
У травні гусениці стеблового кукурудзяного метелика за температури понад 15-16°С заляльковуватимуться. За умов помірно теплого з високою вологістю повітря в період відкладання яєць і відродження гусениць, стебловий метелик становитиме суттєву небезпеку для посівів кукурудзи, які межуватимуть з неорними та забур’яненими полями минулорічних посівів.
Осередково продовжуватимуть шкодити личинки чорнишів і коваликів (дротяники і несправжні дротяники). Насамперед існує загроза пошкодження ними просапних культур. Поля із значною чисельністю шкідників слід відводити під посіви бобових, гречки, проса.
Розпочнеться літ травневих хрущів, які пошкоджуватимуть плодові насадження та дерева в лісосмугах. Дорослі хрущі, пошкоджуючи листя рослин навесні, зазвичай не завдають значної шкоди врожаю. Основну шкоду завдають личинки. У приватному секторі жуків хрущів по можливості можна відловлювати на світлопастки, струшувати з дерев на підстилку.
Ефективно регулює чисельність ґрунтових шкідників у просапних культурах міжрядний обробіток ґрунту, якщо він співпадає з найвразливішими стадіями розвитку шкідників (яйця, личинки). Захист сходів просапних культур від ґрунтових шкідників уможливлюється протруєнням насіння.
У другій половині травня розпочнеться літ чортополохівки (сонцевик будяковий). Відчутної шкоди гусінь чортополохівки може завдати рослинам сої, соняшнику, кукурудзи, овочевих і баштанних культур, передусім, засміченим посівам. При відродженні і живленні гусениць чортополохівки ЕПШ – 1,5-2 гусениці на 1 рослину, заселені шкідником рослини рекомендують обробляти інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У травні повсюди продовжиться заселення посівів зернових культур злаковими мухами (пшеничною, шведськими), хлібними блішками, цикадами, п`явицями, попелицею. Пошкодження рослин зазначеними шкідниками спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю. Шкодочинність комах різко підвищується за посушливої погоди. Особливо слід звернути увагу на хлібних блішок в ярині.
В поточному році, прохолодна погода квітня, стримувала міграцію хлібних клопів (шкідливої, елій гостроголової і носатої) на посіви зернових культур. Масова міграція шкідників на поля очікується із настанням стійкої теплої погоди з середньодобовими температурами +12+140 С, максимально +18+200С. Першими пробуджуються та вилітають на посіви самці, а самиці пізніше на 5-7 днів, залежно від погоди. Пошкодження клопами рослин у фазі кущення спричиняє пожовтіння та відмирання центрального листка, а на початку виходу рослин у трубку – загибель центрального стебла.
За перевищення шкідниками порогу шкодочинності (ЕПШ хлібної блішки -30-50 екз на кв.м, злакових мух – 30-50 екз на 100 помахів ентомологічного сачка, або 10-15% заселених стебел, клопа шкідливої черепашки -2 екз на кв.м, п`явиці – 10- 15 жуків на кв.м, цикад – 150 особин на 100 помахів сачка) у посівах зернових колосових культур проводять захисні заходи дозволеними інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та доповненням до них.
Личинки хлібної жужелиці деякий час продовжуватимуть живитися в озимині. Закінчивши харчування личинки заляльковуватимуться в земляних колисочках на глибині 20-70 см, а через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.
Злакові попелиці (звичайна, велика, ін.) повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Окрім того, попелиці, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.
У посівах озимих зернових у квітні, повсюди спостерігався розвиток фітопатогенів: борошнистої роси, септоріозу, плямистостей, кореневої гельмінтоспоріозної гнилі. Хвороби розвивалися у слабкому ступені. Подальшому розвитку зазначених та інших хвороб у посівах озимих і ярих зернових культур сприятимуть: рясні роси, випадання дощів та температура повітря +16+250С.
Під час трубкування за наявності хвороб - 1%-го розвитку борошнистої роси, бурої листкової іржі, плямистостей, 3-5%-го - септоріозу листя, а також за поновлення і наростання розвитку хвороб в період появи прапорцевого листка-колосіння проводять обприскування посівів. При виборі фунгіциду обов’язково враховують результати обстежень фітосанітарного стану посівів на конкретному полі, спектр дії препарату, економічну і екологічну доцільність його застосування.
Під час сходів - галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17оС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Прохолодна, дощова погода у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей на рослинах гороху.
В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, посіви обробляють дозволеними інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуть личинки чорнишів і коваликів, гусениці підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Посіви сої обробляють у фазу 2-6 листочків культури дозволеними препаратами за чисельності бульбочкових довгоносиків - 8-15 жуків на кв.м, люцернового клопа - 2-5 екз. на рослину, попелиць - 250-300 екз. на 10 п.с. У післясходовий період сої за вологої погоди ймовірне ураження рослин хворобами: пероноспорозом, церкоспорозом, аскохітозом, альтернаріозом та іншими.
Технічні культури
У травні за достатньої вологості ґрунту раннім сходам буряків загрожуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, осередково – бурякова крихітка. Суха сонячна погода сприятиме заселенню сходів буряків буряковими блішками, щитоносками, листковими буряковими попелицями. За надпорогової чисельності шкідників: блішок – 3-7; щитоносок – 0,5-1,2; бурякової листкової попелиці- заселено 5% рослин, проводять захисні обробітки.
У разі ущільнення, пересихання або перезволоження ґрунту, неякісної обробки насіння, порушення агротехнічних вимог вирощування рослини хворітимуть на коренеїд. Через розпушування міжрядь рослини оздоровлюють від коренеїду та покращують їх фізіологічний стан.
Для збереження сходів буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно провести хімічний захист. Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування буряків, - знищують ґрунтову кірку, яйця й личинок довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур`янів.
У посівах озимого ріпаку масово розвиватимуться та за надпорогової чисельності пошкоджуватимуть рослини - ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани.
Захисні обробітки посівів проводять за надпорогової чисельності фітофагів: ріпакового квіткоїда, прихованохоботників – 5-6 жуків на рослину, хрестоцвітих та ріпакових блішок – 3-5 екз на кв.м, капустяної попелиці – понад 100 особин на 10 см стебла рослин.
Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлювати посіви необхідно за появи ознак хвороб дозволеними до використання фунгіцидами.
Оскільки квіти ріпаку є джерелом нектару для бджіл та інших корисних видів, згідно ЗУ «Про бджільництво» забороняється застосовувати засоби захисту рослин, та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.
Сходи соняшнику, переважно за неякісної токсикації насіння та достатньої вологості грунту зріджуватимуть дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів.
За сприятливих погодних умов можливе ураження рослин соняшнику несправжньою борошнистою росою. На ділянках гібридизації рекомендовано провести видалення і спалювання уражених рослин.
Картопля та овочеві культури
Повсюди у травні колорадський жук, якого за зимовий період вижило 85-100% популяції, масово виходитиме з ґрунту і заселятиме сходи картоплі та розсаду пасльонових культур. Відбуватиметься парування жуків та відкладання яєць. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% у другій половині місяця можливе відродження личинок.
Захищають ранні сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз на кожній з 8-10 заселених рослин. Застосовують один із препаратів дозволених для використання в Україні відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Скрізь капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселятимуть хрестоцвіті блішки, шкідливість яких зростатиме за посушливої погоди. Раннім сортам капусти загрожуватимуть личинки капустяної (весняної) мухи, осередково розвиватимуться хрестоцвіті клоп, прихованохоботник, бариди, слимаки, скрізь – гусениці першого покоління біланів, капустяної молі.
В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами відповідно до «Переліку…дозволених до використання в Україні».
На цибулі за випадання достатньої кількості опадів у травні посилюватиметься шкідливість цибулевої мухи. Протягом місяця триватиме період відкладання яєць фітофагом та відродження личинок, під час якого і проводять заходи захисту.
За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10 % заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують інсектицидами згідно «Переліку пестицидів…».
Шкідники і хвороби плодових культур
У травні, з підвищенням температурного режиму, повсюди в плодових насадженнях спостерігатиметься активізація розвитку спеціалізованих шкідливих організмів, що обумовить збільшення шкоди, яку вони наносять, за не проведення відповідних заходів.
У плодових насадженнях продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав`язі садові довгоносики. Самиці сірого брунькового довгоносика відкладатимуть яйця на краї листків, з яких відроджуватимуться личинки та осипатимуться на ґрунт, в якому і живитимуться надалі дрібними корінцями дерев. Личинки яблуневого квіткоїда живитимуться та заляльковуватимуться в бутонах, які бурітимуть та засихатимуть. Триватиме живлення соком молодого листя та пагонів сисних фітофагів: попелиць (зелена та сіра яблунева, вишнева, сливова обпилена, смугаста персикова), медяниць, плодових кліщів (павутинний, червоний, бурий, глодовий, грушевий галовий). Помірна температура та вологість повітря сприятиме їх подальшому розвитку. У занедбаних насадженнях під час утворення зав’язі заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчуватись гусінь золотогуза. За відсутності вчасних захисних заходів, багаторічні насадження, які межують з лісосмугами, гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів, завдаватимуть істотної шкоди листковому апарату, грубо об’їдаючи його.
У травні відбуватиметься заляльковування гусениць яблуневої плодожерки. Літ метеликів очікується через 2-3 тижні після цього.
Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160оС (нижній поріг середньодобової температури 12о). В сонячну тиху погоду за температури не нижче +160С активізуються плодові пильщики (яблуневий плодовий, грушевий плодовий, чорний сливовий).
Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав`язі у вишні і черешні (початок цвітіння білої акації).
Незважаючи на періодичне зниження температурного режиму в зимовий період, міцелій борошнистої роси успішно перезимував в уражених бруньках і розвиватиметься на листках верхівкових розеток у вигляді білого нальоту. В подальшому його розвитку сприятиме жарка та волога погода.
Аскоспори парші дозріватимуть і за вологої вітряної погоди масово розсіюватимуться, уражуючи молоді листки яблуні та груші. Збудник розвиватиметься за температури повітря 18-20ºС. Розвитку й поширенню моніліального опіку сприятимуть прохолодна (t 12-16ºС) дощова погода, тумани в період цвітіння.
Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, сприятиме прохолодна волога погода.
Обробітки плодових насаджень проводять відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) дозволеними препаратами. Повторне обприскування за потреби через 10-12 днів після попереднього дотримуючись чергування препаратів.
УВАГА! Обов`язково попереджуйте про час і місце обробітку Голів сільських і селищних рад, ОТГ та пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись державних санітарних правил та правил техніки безпеки.