Щороку з 18 по 24 листопада світ відзначає Всесвітній тиждень обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів (антибіотикорезитстентність).
Ця глобальна ініціатива покликана нагадати кожному з нас: ліки, які ще вчора легко долали смертельні інфекції, сьогодні стрімко втрачають свою силу.
У 2026 році кампанія проходить під гаслом: «Єдине здоров’я, єдина дія: запобігти антимікробній резистентності зараз»
Вона підкреслює, що здоров’я людей, тварин, рослин та довкілля тісно пов’язані між собою, а кожен наш крок у ставленні до медикаментів має значення.
У рекламі лікарських засобів ми часто чуємо про «силу» та переваги препаратів, порівняння ефективності їхньої дії. Через це може виникнути хибне уявлення, що для швидшого одужання варто обирати «сильніші» ліки, наприклад, з ширшим спектром дії, проти більшої кількості бактерій.
Однак такого принципу не існує, зокрема щодо антибіотиків. Антибіотик має бути підібраний відповідно до конкретної інфекції та особливостей пацієнта. Крім того, що приймання антибіотиків без призначення лікаря може бути непотрібним, воно ще й може нашкодити здоров’ю.
Що таке антибіотикорезистентність простими словами?
Антибіотикорезистентність — це здатність бактерій адаптуватися та виживати під дією препаратів, створених для їхнього знищення. Важливо розуміти: не організм людини звикає до ліків, а самі мікроорганізми мутують і стають «невидимими» для антибіотиків. У результаті з’являються так звані «супербактерії».
У таких випадках звичайна пневмонія, ангіна, інфекція сечовивідних шляхів або незначна післяопераційна рана можуть знову стати невиліковними — так, як це було до відкриття пеніциліну.
Антибіотикорезистентність особливо небезпечна для людей із ослабленим імунітетом, зокрема для пацієнтів, які проходять лікування від онкологічних захворювань, живуть із ВІЛ або приймають препарати, що пригнічують імунну систему.
Які ж головні причини виникнення стійкості?
Бактерії вчаться захищатися значно швидше, ніж вчені встигають розробляти нові ліки проти них. Прискорюють цей процес наші щоденні помилки:
• Самолікування. Прийом антибіотиків «про всяк випадок» при застуді, грипі чи COVID-19. Антибіотики діють виключно на бактерії і є абсолютно безсилими проти вірусів.
• Переривання курсу. Коли симптоми зникають на 2–3 день, пацієнти часто припиняють пити таблетки. Проте найсильніші бактерії виживають, «запам’ятовують» препарат і передають цю стійкість наступним поколінням.
• Порушення дозування та графіку. Пропуск прийому або самовільне зменшення дози створює для мікробів ідеальні умови для тренування витривалості.
• Надмірне використання у сільському господарстві. Застосування протимікробних препаратів у тваринництві призводить до того, що стійкі бактерії потрапляють у продукти харчування, ґрунт та воду.
Кожен пацієнт може зробити свій внесок у боротьбу з глобальною загрозою, дотримуючись 5-и золотих правил, які допоможуть зберегти ефективність ліків:
1. Приймайте антибіотики лише за призначенням лікаря. Тільки фахівець може визначити, чи має інфекція бактеріальну природу, і підібрати правильний препарат.
2. Не купуйте ліки «за порадою» знайомих або з інтернету. Препарат, який допоміг при схожих симптомах минулого разу, цього разу може виявитися марним або небезпечним.
3. Завжди проходьте призначений курс до кінця. Навіть якщо ви почуваєтеся повністю здоровим, допийте ліки згідно зі схемою лікаря.
4. Не зберігайте залишки препаратів на майбутнє і ніколи не діліться ними з іншими людьми.
5. Дбайте про профілактику інфекцій. Регулярне миття рук, безпечне приготування їжі та своєчасна вакцинація знижують ризик захворіти, а отже — зменшують потребу в антибіотиках.
Збереження дієвих антибіотиків — це наша спільна відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Відповідальне ставлення до кожної таблетки сьогодні гарантує, що завтра медицина зможе захистити нас і наших близьких.
Наталія ВАШКЕВИЧ, лікар-епідеміолог Калуського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ».