Стрес — це природна реакція організму на складні або незвичні ситуації. Діти, так само як і дорослі, переживають стрес, однак часто не вміють усвідомити свої емоції чи пояснити, що з ними відбувається. Саме тому стрес у дітей може проявлятися не словами, а поведінкою або фізичними симптомами.
Як правило, реакція на стрес залежить від віку, характеру та життєвих обставин дитини. Причинами дитячого стресу найчастіше стають зміни в родині, надмірне навчальне навантаження, конфлікти з однолітками, булінг, нестабільна безпекова ситуація та постійний потік тривожної інформації.
У дітей дошкільного віку (до 6 років) стрес може проявлятися: плаксивістю, дратівливістю, страхами, нічними жахіттями, поверненням до «дитячої» поведінки (смоктання пальця, енурез), частими скаргами на біль у животі чи голові.
У дітей молодшого чи середнього шкільного віку (з 6-7 до 10-11 років) часто спостерігаються: труднощі з концентрацією уваги, зниження успішності, замкнутість або, навпаки, агресивність, небажання йти до школи.
У підлітків стрес може проявлятися: різкими змінами настрою, підвищеною тривожністю або апатією, порушеннями сну, відстороненням від сім’ї, друзів, ризикованою поведінкою.
Щоб допомогти дитині подолати стрес, важливо усвідомлювати, що саме підтримка з боку дорослих відіграє вирішальну роль у збереженні її емоційного благополуччя, тому:
- Будьте поруч і слухайте. Дайте дитині можливість говорити про свої почуття. Важливо не знецінювати емоції фразами на кшталт «нічого страшного» або «не вигадуй».
- Пояснюйте простими словами. Говоріть з дитиною про складні події відповідно до її віку, чесно, але без зайвих деталей, які можуть налякати.
- Дотримуйтеся режиму дня. Стабільний розпорядок (сон, харчування, навчання, відпочинок) створює відчуття безпеки.
- Заохочуйте фізичну активність і гру. Рух, прогулянки, творчість, ігри допомагають знижувати напругу та вивільняти емоції.
- Обмежуйте інформаційне перевантаження. Зменшуйте вплив тривожних новин і контролюйте час, проведений за гаджетами.
- Показуйте власний приклад. Діти переймають реакції дорослих. Спокійна, врівноважена поведінка батьків допомагає дитині відчувати опору.
- За потреби звертайтеся до фахівців. Якщо симптоми стресу тривають довго або посилюються, варто звернутися до психолога чи лікаря-педіатра.
Вчасна підтримка завжди допоможе дитині навчитися справлятися з труднощами та зберігати психічне здоров’я.