Домашнє насильство щодо дітей — це не лише фізичні прояви агресії. Це також байдужість, приниження, емоційна холодність та відсутність підтримки. Саме в сім’ї дитина вчиться довіряти, любити, спілкуватися і відчувати безпеку. Якщо ж дім стає джерелом страху, це відображається на поведінці дитини в школі та у спілкуванні з однолітками.
Фахівці наголошують: дитина не народжується агресивною. Вона копіює те, що бачить удома. Якщо у сім’ї панує насильство, дитина або сама починає проявляти агресію, або стає замкнутою й покірною. Так формується коло болю, яке з часом може проявитися у вигляді булінгу серед дітей.
Булінг у школі — це часто відображення сімейних проблем. Поки дорослі вимагають від дитини «правильної поведінки», вона може нести у собі невидимі наслідки насильства, яке переживає вдома. Тому важливо не лише реагувати на прояви агресії у школах, а й допомагати сім’ям створювати безпечне середовище для виховання дітей.
Кожна дитина має право на любов, турботу і підтримку. Коли вона відчуває, що її приймають і поважають, — у неї немає потреби доводити щось силою. Вона росте впевненою, відкритою до світу і готовою дарувати добро іншим.
Щоб зменшити прояви булінгу в освітніх закладах, необхідно починати не з дітей, а з родини. Адже саме вдома формується основа майбутніх стосунків, а безпечна сім’я — це запорука безпечного суспільства.