Керівництво та депутатський корпус Калуської міської територіальної громади з глибоким сумом сприйняли звістку про те, що відійшов у вічність Ігор Іванович Гаврилюк, Почесний громадянин міста.
Обірвалося життя професіонала, і просто хорошої, чуйної людини.
Його життєвий шлях – це приклад відданості та гідності, любові до професії та людей.
Схиляючись у скорботі та розділяючи біль втрати, висловлюємо глибоке співчуття родині та близьким з приводу тяжкої втрати – смерті Ігоря Івановича.
Вічна пам’ять…
Довідка
Гаврилюк Ігор Іванович
Народився Ігор Іванович Гаврилюк 16 березня 1941 року в с. Довжка Войнилівського (тепер Калуського) району Станіславської області. Закінчив середню школу в с. Сівка Войнилівська (1957 р.), ремісниче училище в Калуші (1959 р.) та Івано-Франківський інститут нафти і газу (1976 р.). З 1959 по 1963 рік працював на шахтах Донбасу машиністом підземного електровоза та вибійником. Там же вступив на вечірнє відділення гірничо-металургійного інституту. Три роки служив у війську, а після демобілізації, попрацювавши ще кілька літ вибійником, переїхав до Калуша, де й жив досі. Одружився в 35 років. І аж тоді почав писати. Член Національної спілки письменників України (з 1985 р.). Був членом першого Крайового Проводу Руху, делегатом установчого з’їзду Руху, делегатом установчого з’їзду Товариства української мови, головував у першому міськрайонному об’єднанні Товариства та співголовував у першому міжрайонному Проводі Руху. Двічі обирався до Івано-Франківської обласної ради (перше та п’яте скликання).
Кандидат в майстри спорту (у двох видах), чемпіон Івано-Франківщини з російських та міжнародних шашок, володар кубка області (у складі команди) з волейболу і т.д.
Ігор Гаврилюк - автор літературних пародій, віршованих і прозових сатиричних творів, гуморесок, епіграм, байок, епітафій, фейлетонів, віршів, загадок і казок для дітей. За допомогою своїх творів він робить спробу художньо дослідити й довести до читача усі негаразди, які є у нашому житті. Сам Ігор Іванович тонко відчуває гумор, блискуче знає його природу і закони.
Видав п'ять дитячих збірочок, дві книги вибраних творів, збірку політичної сатири, три томи „Новітньої історіі України (з інодержавними вкрапленнями) в новинах", але його улюбленим жанром завжди залишались пародії - загалом написав їх близько 600, 250 з яких увійшли в збірку „Прикарпатські браконьєри". В доробку літератора більше 25 книжок: для дітей і дорослих.
Його пародії писані на твори найвідоміших українських поетів – серед яких чимало лауреатів Шевченківської премії – Дмитро Павличко, Ліна Костенко, Леонід Талалай, Степан Пушик, Дмитро Кремінь, Павло Гірник, Петро Скунць, Володимир Коломієць, Павло Мовчан… І тому не дивно, що дехто з літераторів стверджує, що Ігор Гаврилюк один з найсильніших сучасних українських пародистів. Більше 20 разів його сатиричні вірші звучали (виключно з Праги) по всесвітній службі україномовного радіо «Свобода». Окрім гумору, сатири та пародій написав і видрукував чимало гострих статей та фейлетонів на природоохоронну тематику. Не один раз на цю ж тему виступав по радіо і телебаченню. Дещо з його доробку перекладалось на російську, угорську та білоруську мови.
Більше 1400 книг передав Ігор Іванович Гаврилюк на Схід, у бібліотеки звільнених міст і сіл і, звичайно, на передову.