21 вересня відзначався Міжнародний день поширення інформації про хворобу Альцгеймера, метою якого є підвищення обізнаності суспільства про цю недугу, її симптоми та важливість своєчасної діагностики.
Чому саме 21 вересня?
У 1994 році Всесвітня організація охорони здоров’я та Міжнародна федерація Альцгеймера офіційно проголосили цю дату Всесвітнім днем боротьби з хворобою Альцгеймера.
Символ цього дня — фіолетова стрічка: у багатьох містах підсвічують пам’ятки, проводять акції з запалювання свічок і хвилини мовчання. Це візуальний заклик заговорити про деменцію відкрито.
Що ми знаємо про хворобу Альцгеймера?
Хвороба Альцгеймера — найпоширеніша форма деменції, яка поступово руйнує пам’ять, мислення та здатність до повсякденного життя.
Вперше це захворювання описав у 1906 році німецький психіатр Алоїс Альцгеймер. Його пацієнтка Августа Д. яка мала симптоми втрати пам'яті, порушення мови та рухів, а також зміни у поведінці та розлади впізнавання.
Фактори ризику розвитку захворювання:
- вік понад 65 років;
- спадковість;
- хронічні серцево-судинні захворювання, діабет, гіпертонія;
- малорухливий спосіб життя;
- відкладення бета-амілоїду в клітинах головного мозку;
- зниження рівня ацетилхоліну;
- хромосомні порушення;
- специфічні реакції імунітету;
- вплив токсичних речовин;
- травми (психологічні, черепно-мозкові).
Основні симптоми хвороби Альцгеймера:
- Порушення пам’яті — труднощі із запам’ятовуванням нової інформації та відтворенням уже засвоєної.
- Зниження інтелектуальних функцій — проблеми з мисленням, концентрацією, плануванням.
- Афазія — поступове порушення мовлення, труднощі з підбором слів.
- Апраксія — втрата здатності виконувати звичні цілеспрямовані рухи та дії.
- Агнозія — розлади сприйняття (зорового, слухового, тактильного).
- Емоційні зміни — підвищена тривожність, дратівливість, іноді депресивні прояви.
Як знизити ризик розвитку хвороби Альцгеймера та сповільнити її прогресування?
Дотримання цих простих правил допоможе підтримати здоров’я мозку та зберегти ясність розуму:
- Тренування для мозку. Розгадуйте кросворди, головоломки, грайте в логічні й інтелектуальні ігри, читайте книги, що розвивають мислення.
- Рух заради здоров’я. Регулярна фізична активність покращує кровообіг, живлення клітин мозку, підтримує тонус м’язів і загальне самопочуття.
- Правильне харчування. Обирайте продукти з низьким глікемічним індексом — овочі, несолодкі фрукти, цільнозернові, нежирне м’ясо. Користь мають зелений чай (приблизно 200 мл на день може знизити ризик розвитку захворювання більш ніж удвічі), спеції — кориця та куркума.
- Вітамін D та омега-3. Вони зміцнюють нервову систему, позитивно впливають на пам’ять та концентрацію, а також захищають від низки неврологічних порушень.
- Якісний сон. У фазі глибокого сну мозок «очищається» за допомогою спинномозкової рідини, що сприяє його відновленню. Хронічне недосипання шкодить пам’яті й підвищує ризик деменції.
Як підтримати близьких?
- Розмова. Запитайте: «Який твій улюблений спогад із дитинства?» Це не просто ввічливість — це стимулює пам’ять і викликає позитивні емоції.
- Групи підтримки та семінари. Багато центрів пропонують безкоштовні вебінари та локальні зустрічі для родичів.
- Тренуйте мозок разом: головоломки, кросворди й нові хобі (наприклад, малювання чи садівництво).
На жаль, на сьогодні хвороба Альцгеймера невиліковна, однак вчасне звернення до кваліфікованого спеціаліста може уповільнити процес її прогресування та поліпшити якість життя.
Лікар із гігієни праці Калуського РВ
ДУ «Івано - Франківський ОЦКПХ МОЗ» Тетяна Бердичевська