Сьогодні історичний день для пам’яті військових, полеглих у боях часів Першої світової війни та похованих на території кладовища у житловому масиві Височанка, адже закладено першу цеглину у будівництво військової каплиці. Ідею подав краєзнавець Андрій Шутяк, який досліджує період Першої світової війни та знаходить у австрійських архівах інформацію про загиблих і похованих у Калуші.
Разом з директором комунального підприємства "Ритуальна служба" Олександром Ковалем,який є автором проекту каплиці, та головним спеціалістом загального відділу виконавчого комітету Калуської міської ради Мар’яною Думенко свідомі калушани продовжують відновлювати військовий цвинтар, а також мають на меті синхронізувати інформацію та подавати на отримання грантів на упорядкування надмогильних пам’ятників, території та пам’яті про полеглих містян.
Хрести відчищають від моху, лишайників, миють, згодом — оброблятимуть ґрунтовкою і покриватимуть фарбою. Окрім того, їх доведеться витягати, вирівнювати і підсипати.
Серед похованих тут — представники австрійської, німецької і російської армій. До речі, останні були військовополоненими і виконували на Калущині різні громадські роботи. Чимало з них померли від холери.
"На хрестах вибивалися латинські букви MRP, що було абревіатурою Міністерства громадських робіт міжвоєнної Польщі (Ministerstwo Robot Publicznych), під загальним керівництвом якого проводились роботи з догляду і благоустрою військових кладовищ, а також зазначенням року виготовлення пам'ятника. В цьому міністерстві був створений підрозділ, який конкретно займався військовими кладовищами і всім, що з ними пов’язано, - Polskie Towarzystwa Opieki nad Grobami "Bohaterów" w Stanisławowie (Польські товариства охорони могил "героїв" у Станіславові)", - пише Андрій Шутяк.
Довідка.
Інформація про похованих військовослужбовців:
1. Paul Richard Schubert, що народився 1890 року в Rothwasser (Krs. Görlitz), проживав в Görlitz, Rothenburger Straße 2. Був військовослужбовцем 6-ї роти 329-го піхотного полку і загинув на транспорті в результаті пострілу з вогнепальної зброї під Павельчем (Павлівка). Полк підпорядковувався 83-й піхотній дивізії. Загиблий був столяром, належав до протестантської церкви.
2. Zavadil Antoni, сержант бухгалтерії II-ї категорії, Landwehr_Infanterieregiment_Nr_28, (LIR_Nr_28), який родом з Чехії, муніципалітет Лужани, м.Прєштіце.
3. Медик унтер-офіцер запасу Plesz_Matthias, 1885 року народження, угорець який родом з Орцишоара (Orcyfalva) — село у повіті Тіміш (Temes, тепер Румунія). Служив в медико-санітарному батальйоні 21 і на той момент відбував службу в 13-й епідеміологічній лікарні, що знаходилась в Калуші.
4. Давидюк_Олекса, 1889 р.н., родом з Івано-Франківської обл., село Опришівці - колишнє окреме село, зараз мікрорайон Івано-Франківська, який служив цивільним робітником, робочий батальйон обер лейтенанта Конка, і загинув 03.12.1916 та похований в Калуші на військовому цвинтарі.
5. KAJFES_JOSIP, який служив прапорщиком в #Sisaker_Landwehr_Infanterieregiment_Nr27 і загинув 28.04.1917.
1878 р.н., Нижньогородська губернія. Помер 17.07.15 в польовому шпиталі 10/1 від холери.
7.CRETOWIC LJUBOMIR, KAN. 36. P.P., ARMJI AUSTR, 27-6 1917, NR244, M.R.P. 1930. Який був, артилеристом в 36-у Польовому гарматному полку.
8.HAJDUCKY IWAN, WOZNIC. ?TABOR., ARMJI AUSTR, 15-5 1917, NR249, M.R.P. 1930. Який був цивільним кучером.
9.GAWADZIN HANUSIA, ROBOTN. ODD. ROBOTN, ARMJI AUSTR, 04.12.1916, NR 173.
Ось такий хрест з таким текстом є на нашому військовому цвинтарі (ряд четвертий, десятий хрест). Дівчинка 1901 року народження з Тлумача, яка була призвана (можливо доброволець) до робітничого батальйну лейтенанта Некас (ArbAbt_Lt_Nečas) автро-угорської армії і внизу цифри 04.12.1916 (дата смерті)...... Їй було всього 15-ть років.
10.PIKULOWICZ FEDOR, ROBOTN ODD. ROB 15 – 14, ARMJI AUSTR, 19.11.1916, NR 181. Родом з Старого Угринова. Був простим робітником в робочому батальйоні Ландштруму (ландштрум - резерв збройних сил, який скликається тільки на час війни) № 15/14, 1898 року народження помер в 18-ть років (19.11.1916) і похований в Калуші на військовому кладовищі, ряд четвертий хрест номер 18.
Можливо хтось побачить цей допис з родичів і відвідає його вперше за 105-ть років.
Це мала доля інформації, яка міститься на сторінці калушанина-краєзнавця Андрія Шутяка в соціальній мережі Facebook «Калушани в Першій світовій війні. Kalush (Kałusz) in the First World War» https://www.facebook.com/groups/277493447005259.
