— Я у цій залі вже 52-й рік, — заслужений тренер України Микола Пукіш обводить поглядом залу для занять вільною боротьбою спорткомплексу «Сокіл» Калуської ДЮСШ. Саме тоді юних спортсменів там тренували уже його вихованці.
Микола Миколайович почав займатися вільною боротьбою після того, як його поборов однокласник. Звиклий бути найсильнішим у класі, юнак вирішив не здаватися. Роки тренувань дали результат. Уже після служби у війську, маючи звання майстра спорту колишнього радянського союзу, Микола Пукіш прийшов у залу як тренер. Коли впродовж одинадцяти років очолював ДЮСШ «Сокіл», зумів розділяти час на роботу адміністративну і тренерську. І навіть учора, коли у залі було дуже спекотно, тренування не відмінив:
— Працювати, працювати і ще раз працювати. Не жаліти себе. Тільки тоді буде хороший результат, — каже Микола Пукіш. — Швидкість, сила, витривалість, бажання – все у людини має бути рівномірно розвинене. Бо, якщо буде тільки сила, цього буде замало.
Метода Миколи Пукіша дає результат. Він виховав чемпіонів Європи і світу, цілу когорту відомих у громаді, Україні і за її межами борців: Тетяна Кіт, Андрій Свирид, Мар’яна Безрука. Калуська громада захоплено спостерігає за зірковим шляхом Аліни Філіпович. Із десяток його вихованців працюють тренерами, ще більше — учителями фізкультури.
— Не треба спішити з результатами. Треба йти поступово, тренуватися наполегливо. І результат буде, — упевнений тренер.
І нині Микола Пукіш, звично, проводить тренування у своїй спортивній залі. Попри безліч перемог, власних і вихованців, у нього є одна нереалізована тренерська мрія. Про неї — у відео.https://youtu.be/QHsF49XFvxo