ПИСАНКАРКА НАТАЛІЯ АНДИБУР ПРЕДСТАВИЛА ПИСАНКУ, «ЗАКОДОВАНУ» НА ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ

У музеї-оселі родини Івана Франка, що у Підгірках, відкрилася виставка писанок мешканки мікрорайону, Наталії Андибур та її вихованців, учнів Калуської спеціальної школи Івано-Франківської обласної ради.
Наталія Андибур — відома майстриня писанкарка, членкиня всесвітньої асоціації художників «World Egg Artists Association», міжнародного культурно-соціального проєкту «Таємниці України для тебе». Активна учасниця фестивалів народної творчості різного рівня. Її писанки перебувають у колекціях відомих людей, духовних авторитетів сучасних українців, прикрашають експозиції музеїв, презентовані у місцях паломництва вірян.
Наталія Андибур творить свій писанковий світ уже більш, ніж 15 років. 10 років працює професійно.
Вищу освіту здобула в інституті мистецтв ПНУ ім. В. Стефаника. Працювала директоркою музею Н. Кобринської у Болехові, учителькою у школі-ліцеї №10. Нині учителює у Калуській спеціальній школі Івано-Франківської обласної ради.
Наталія Андибур провдодить майстер-класи із писанкарства, адже вважає цю техніку мистецькою «візиткою» України і основою нашого генетичного коду.
— Ми не можемо уявити великоднього кошика без цієї великодньої окраси. Але сьогодні писанка – це культурне надбання, яке береже наші корені. Писанка вважається мірилом краси, генетичним кодом. Це є мова наших предків, де за допомогою символів, знаків пишемо те, що ми хочемо передати світові. Адже писанки дарували один одному, і дарували на щастя, добру долю, благополуччя, — розповідає Наталія Андибур.
Нині колекція писанок Наталії Андибур налічує майже тисячу. Вона використовує одинадцять технік писанкарств. Найважливіші – традиційна воскова, а також техніка валяння, монастирська (бісеринка), декоровані холодним фарфором, і навіть дряпані, вишиті, «мереживні» — із вирізаними декоративними отворами. Має тематичні колекції: великодню, різдвяну, весняну тощо. Майстриня розписує курячі, гусячі, страусині яйця. Копіювала писанки, які перебували у колекціях української інтелігенції: Лесі Українки, Олени Пчілки. Навіть на авторських сучасних роботах присутні символи. Найчастіше – зірки і квіти.
Під час відкриття виставки майстриня детально розповіла про техніки, символіку, значення писанок. Зокрема, показала і одну з робіт, які створила нещодавно. Це – майстерна писанка на страусиному яйці, виконана традиційною восковою технікою із підмалюнком. Працювала над нею пані Наталя більше тижня:
— Надихнули слова пісні: «Додому повертаються лелеки, несуть в гніздо загублене перо, вони не відчувають небезпеки, бо вірять в перемогу і добро». Вони летять на свою Батьківщину, щоб тут народити діточок, і запевняють нас, українців, щоб ми вірили до кінця. Що в нас є молитва і віра, що все буде добре, і прийдуть кращі часи, і наша Україна переможе. Саме це є символ переможної України.
Майстриню вітав директор Музейно-виставкового центру Олег Відливаний, заступниця Леся Кирилович, наукова співробітниця музею-оселі родини Івана Франка Дарія Ониськів. Підтримати краянку прийшли і мешканці Підгірок, молодь, учні, який Наталія Андибур передає своє мистецтво. Каже: для писанкарства треба душевний спокій і гарний настрій, тишу, молитву. А техніки можна опанувати – було б бажання.