Насильство — це не просто акт жорстокості, а ланцюгова реакція, яка передається з покоління в покоління. Те, що ми терпимо або виправдовуємо сьогодні, завтра може проявитися в наших дітях.
Ті, хто страждають, часто самі стають кривдниками або продовжують жити в ролі жертви, бо не знають іншої моделі поведінки. І лише ми самі здатні розірвати це замкнене коло. Чому ж насильство триває? Чому навіть на останньому щаблі — перед покаранням — потерпілі змінюють своє рішення, забирають заяви, виправдовують агресора? Страх, економічна залежність, сором, любов, надія на зміни — усе це змушує мовчати та терпіти. Але найбільша пастка — це емоційна прив’язаність до кривдника. Людина, яка роками була під впливом насильства, часто не усвідомлює, що заслуговує на інше життя. Окрема тема — мами, які виправдовують своїх синів-кривдників. Вони плачуть у суді, кажуть: «Він хороший, просто оступився», просять не ламати йому життя. Але чи думають вони про те, яке життя він зламав своїй жертві? Чи розуміють, що саме їхнє виховання, їхні виправдання і прощення зробили з нього того, ким він став?
Але якщо ти такий сильний, якщо ти не боїшся показати владу над слабшими — доведи це там, де це справді потрібно. Україна сьогодні бореться за своє життя. Йди і захищай її. Прояви свою силу не проти беззахисних жінок і дітей, а проти ворога. Ті, хто піднімають руку на слабших, завжди боягузи. Якщо ти не боягуз — доведи це на полі бою. Там, де потрібна справжня сміливість, а не жорстокість. Нагадуємо, що у нашій громаді, за підтримки UNFPA, КOREA та БФ «Батерфлай» працює Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства та Денний центр з кризовими кімнатами. Контактний номер телефону: 0676003146 або за адресою: вул. Героїв України, 9 а.