Улітку 2019 року село Мостище одним із перших добровільно приєдналося до Калуської міської територіальної громади.
Мостищенський старостинський округ утворений рішенням Калуської міської ради 26 вересня 2019 року. До його складу входить один населений пункт – село Мостище. Старостою округу є Василь Булавинець.
Мостище розташоване за 5 кілометрів на захід від Калуша, у басейні річок Кропивник і Фурнилів, які зливаються в центрі села. Назва населеного пункту, ймовірно, походить від моста через річку на головній дорозі, яка з давніх-давен пролягала через село у напрямку Верхньої, Войнилова і аж до Стрия.
Перша письмова згадка про Мостище датується 1551 роком.
У центрі села, при дорозі, височіє одна з його найбільших святинь і окрас – велична церква Святого Миколая, пам'ятка архітектури місцевого значення, яка вважається однією з найбільших дерев'яних церков Галичини. Її будували упродовж 1868–1871 років.
Історія храму зберігає чимало цікавих сторінок. Під час Першої світової війни австрійська армія конфіскувала п'ять церковних дзвонів. Із постанням ЗУНР парафіяни замовили нові дзвони у відомій калуській ливарні братів Фельчинських. Проте й вони були вилучені на військові потреби. Лише один дзвін вдалося заховати, а після війни повернути на своє законне місце.
У храмі й нині зберігаються стародруки, зібрані за роки існування громади. А ще саме в Мостищі було знайдено рукопис давньоукраїнської барокової драми XVII століття «Слово о збуренню пекла», яку першим опублікував і дослідив Іван Франко.
Нині парафіяни активно працюють над реконструкцією церкви. Щоб запобігти руйнуванню старих дерев'яних конструкцій, заливають бетонну основу.
Ще один приклад згуртованості громади – «Дім Лундіна». У будівлі колишньої резиденції місцевих священників за донорські кошти облаштовано перший у Калуській громаді будинок для проживання внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні тут мешкають 20 людей, які через війну були змушені залишити свої домівки та знайшли прихисток у Мостищі.
Староста Мостищенського старостинського округу Василь Булавинець є учасником російсько-української війни. Зокрема, воював на Курщині. Водночас він – талановитий художник. Однак, до ідеї створення у селі мистецького простору, на кшталт картинної галереї, ставиться доволі стримано. Каже, що сьогодні люди, насамперед, потребують вирішення нагальних проблем. Свої ж картини, наразі, зберігає вдома.
Як староста, Василь Булавинець найбільше переймається розвитком села.
Одне з найактуальніших питань – дороги та благоустрій. До початку повномасштабної війни планувалося прокласти близько 4,5 кілометра асфальтного покриття. Через воєнні обставини ці плани довелося відкласти, однак дороги регулярно профілюють та укріплюють гравієм.
Велику ціну за свободу України заплатило й Мостище. У боротьбі з російськими окупантами загинули четверо мешканців села. Ще двоє учасників війни померли після демобілізації. Пам'ять про них назавжди житиме у серцях земляків.
Жителі села активно користуються можливостями, які дає велика громада: вирішують необхідні питання через ЦНАП, управління земельних ресурсів, управління архітектури міської ради, поліклініку та інші установи.
Водночас у Мостищі наявні виклики, характерні для багатьох українських сіл. Через економічні зміни уже мало хто із селян утримує худобу. Тому значні земельні площі, які раніше активно використовувалися для вирощування кормів чи випасу, позаростали бур'янами й чагарниками, що спричиняє часті пожежі в екосистемах.
Серйозною проблемою для села є водозабезпечення. У криницях висихає вода, а її якість останніми роками значно погіршилася через високий вміст заліза та інших домішок. Річка Кропивник, за словами місцевих жителів, уже не жива, засолена, фактично втратила свої природні властивості. Такими прикрими є наслідки діяльності розташованих поблизу промислових підприємств.
Попри всі труднощі, село живе й розвивається. У Мостищі працюють Народний дім та фельдшерсько-акушерський пункт. На території села успішно працює підприємство, що виготовляє надмогильні пам'ятники. Як би сумно це не звучало, але саме воно сьогодні забезпечує робочі місця та продовжує розвиватися.
Мостище – це село з багатовіковою історією, унікальною духовною та культурною спадщиною, сильними людьми й великим потенціалом. Тут бережуть пам'ять про минуле, підтримують одне одного сьогодні та з вірою працюють заради майбутнього своєї громади.