Василь Юрчишин народився 14 січня 1974 року у селі Пійло. Закінчив місцеву школу, калуський хіміко-технологічний технікум. Строкову військову службу проходив в Одесі.
Усі, хто знав померлого Героя, підкреслюють, що він був надзвичайно дбайливим господарем, його руки вміли перетворювати звичайне у прекрасне. Був надміцною, важливою опорою для своєї родини: турботливим чоловіком, люблячим батьком, уважним і ніжним дідусем.
У травні 2024 року Василь Юрчишин став до лав Збройних Сил України. Служив водієм господарчого відділення взводу матеріального забезпечення мотопіхотного батальйону однієї з військових частин.
За словами побратимів, у господарчому відділенні Василь Ючишин служив із такою ж самовідданістю, як і ті, хто на передовій. Бо війна – це не лише зброя, але ще і руки, які щодня тримають усе вкупі: транспорт, пальне, предмети побуту. Василь був такими руками.
Навіть там, на передовій побуту, залишався спокійним, надійним, добросовісним.
На жаль, життєвий шлях Василя Юрчишина закінчився 5 червня 2025 року на Дніпропетровщині.
Воїна поховали на кладовищі рідного села Довге-Калуське.
Доземний уклін Захиснику за його віддану службу заради Батьківщини.
Вічна пам’ять і шана Герою Василеві Юрчишину!