Здавалося б, якщо у людини є шкідливі звички, то це її особиста справа, адже шкода від цього лише її здоров'ю. Але думка ця в корені неправильна. Наприклад вживання тютюну та нікотину разом з іншими факторами ризику неінфекційних захворювань є основною загрозою для здоров’я людей та причиною їх передчасної смерті. Згідно з даними ВООЗ, глобальна тютюнова епідемія щороку вбиває понад 1 мільйон людей у світі та близько 13 000 українців, які не є курцями та помирають через хвороби, спричинені вторинним тютюновим димом. Тютюновий дим містить більше 4000 хімічних речовин, з яких щонайменше 250 є шкідливими, а понад 50 спричиняють онкологічні захворювання. До того ж ця загроза стосується не лише звичайних тютюнових виробів: електронні пристрої для куріння також генерують вторинні аерозолі, що містять ацетальдегіди та формальдегіди, нікотин та важкі метали, які мають токсичний вплив на здоров’я людини. До того ж нікелю і хрому в такому аерозолі більше, ніж у димі від звичайних сигарет.
Запалена сигарета за своє «коротке життя» стає джерелом диму, який діє на оточуючих. І активний, і пасивний курець отримують майже однакову шкоду для здоров'я відповідно до кількості викурених сигарет. Одночасно пасивні курці можуть отримати більшу шкоду від окремих речовин, що містить тютюновий дим. Це пояснюється тим, що активний курець курить сигарету із фільтром, а пасивний курець дихає димом без жодних фільтрів. Дим, який проходить через фільтр, є менш шкідливим, оскільки деякі з шкідливих частин вуглецю осідають у фільтрі і їх концентрація є набагато меншою. Якщо дим виходить з кінчика сигарети та безпосередньо вдихається пасивним курцем, він отримує ударну дозу усіх сполук тютюнового диму. Тому дуже важливо знати і пам’ятати про ризики пасивного куріння та вдихання вторинних аерозолів, які сприяють розвитку у некурців тих же захворювань, що і у людей які палять, а також, що вдихання такого вторинного тютюнового диму є особливо небезпечним для дітей і може спричиняти виникнення астми, бронхітів, пневмонії чи хвороб серця.
І ніяке відкрите вікно, кондиціонер або провітрювання не позбавить від тютюнового диму. Дим від однієї сигарети може зберігатися в приміщенні протягом 2,5 годин. Тютюновий дим осідає на килими, меблі, одяг, стіни, а потім вдихається людьми, що знаходяться в приміщенні.
З 11 липня 2022 року Законом України були запроваджені додаткові правила щодо захисту бездимного середовища, зокрема заборонено куріння, вживання та використання: пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, трав’яних виробів для куріння, предметів, пов’язаних із їх вживанням, тютюнових виробів, кальянів та електронних сигарет в громадських місцях які чітко визначені в Законі:
- у ліфтах і таксофонах;
- у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
- у приміщеннях та на території навчальних закладів;
- у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
- у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
- у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
- у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування;
- у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
- у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
- у приміщеннях гуртожитків;
- на дитячих майданчиках;
- у місцях загального користування житлових будинків;
- у підземних переходах;
- у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі;
- на вокзалах та станціях;
- на зупинках громадського транспорту.
І ще раз нагадуємо, що норми бездимного законодавства перш за все спрямовані на захист здоров’я українців — як некурців, так і курців. Здорове майбутнє, відбудова та розвиток України можливі, якщо її жителі будуть піклуватися про своє та здоров’я людей які поруч. Тому сподіваємось, що українці, які курять, поважають своїх близьких і цінують їхнє право на бездимне середовище, тож будуть дотримуватися норм і правил визначених законодавством нашої держави.