У березні цього року в Україні стартувала комунікаційна кампанія «Ти як?». Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської, мета якої – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я.
Що ж таке ментальне (психічне) здоров’я?
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізовувати власний потенціал, долати життєві стреси, продуктивно й плідно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти. Здатність отримувати задоволення від життя - основна риса ментально здорової людини.
Ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником. Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття. А з іншого боку - психічне здоров’я кожної людини важливе для всього суспільства.
Стан ментального здоров’я залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних.
Ментально здорова людина:
- розуміє свої емоційні стани і може керувати ними;
- здатна будувати стосунки з іншими;
- відкрита до навчання та розвитку;
- позитивно ставиться до себе;
- приймає незалежні рішення;
- вміє пристосовуватись до нових умов життя;
- може активно долати поточні виклики;
- отримує задоволення від життя.
Психосоціальна підтримка - це дії, які спрямовані на побудову стійкості окремих індивідуумів, сімей і спільнот з метою зміцнити їх потенціал до відновлення та адаптації. Психосоціальна підтримка дозволяє людям відновитись після наслідків кризових подій та допомагає справитись із такими подіями в майбутньому.
Підхід ПЗПСП(психічне здоров’я та психосоціальна підтримка) – забезпечення гуманітарного реагування способами, що йдуть на користь психічному здоров'ю та психосоціальному благополуччю.
З початком пандемії COVID-19 та в подальшому збройного конфлікту в Україні потреба в психосоціальній підтримці населення значно зросла, адже люди стикнулися із такими кризовими подіями, до яких неможливо бути готовими.
Багато людей втратили рідних, житло, були розлученні з рідними чи вимушені були покинути власні домівки, перебували під обстрілами чи тимчасовою окупацією. Все це має значний вплив на людей, які постраждали, викликаючи у них дистрес, а в подальшому може призвести до проблем із психічним чи фізичним здоров’ям.
З лютого 2022 року через ескалацію збройного конфлікту значно збільшилася кількість категорій людей, що потребує підтримки. Наразі співробітники ВООЗ та волонтери України в різних областях України працюють над наданням психосоціальної підтримки:
- людям похилого віку;
- людям з інвалідністю;
- сім’ям, що опинилися у складних життєвих обставинах (втратили близьких людей, зазнали шкоди здоров’ю, залишилися без майна, вимушено залишили свої домівки тощо);
- багатодітним родинам;
- демобілізованим військовослужбовцям та членам їх сімей;
- національним меншинам;
- іншим верствам населення.
Також окрема увага приділяється дітям, чиє психічне здоров’я потребує особливого ставлення.
Для підтримки населення із початку збройного конфлікту надається перша психологічна допомога, базова психосоціальна підтримка як і у місцях переміщення, так і в нових місцях проживання людей, які вимушені були покинути свої домівки. Окрім того, волонтери надають психосоціальну підтримку людям і в пунктах видачі гуманітарної допомоги, де є скупчення людей. Для дітей і дорослих проводяться заходи з метою підтримки, – це і заняття з елементами творчості, і рекреаційні заходи та активні ігри, і структуровані заняття для підвищення емоційної стійкості, і психоедукаційні заходи для дорослих.
Технічну робочу групу ПЗПСП створено в жовтні 2015 року у рамках кластерної системи в Україні. Вона зосереджена на відповідній діяльності та питаннях ПЗПСП. Наразі технічна робоча група ПЗПСП є міжгалузевою робочою групою, яка працює з координаторами в кожному із секторів та з підзвітністю в секторах охорони здоров’я, захисту та освіти. Технічна робоча група ПЗПСП є частиною глобальної референтної групи IASC з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в умовах надзвичайних ситуацій
Контактні дані співголів технічної робочої групи в Україні: mhpss.twg.ukraine@gmail.com
Захист, психічне здоров’я та психосоціальна підтримка (ПЗПСП) на рівні громад тісно пов’язані та впливають одне на одного та призначені допомогти організаціям, що здійснюють захист на рівні громад спеціалістами із психічного здоров’я та психосоціальної допомоги.
Внутрішньо переміщені особи мають засоби та ресурси для підтримки психічного здоров’я та психосоціального благополуччя — власного та своїх громад.
- Заохочення повноцінного залучення біженців, повага до їхньої гідності та автономії, та надання їм належної інформації можуть значно зменшити психологічний стрес.
- Діяльність із захисту на рівні громад, а саме групи підтримки, громадські центри та центри надання допомоги, є основою для здійснення заходів ефективного ПЗПСП.
- За умов індивідуального навчання та підтримки з боку керівництва багато заходів ПЗПСП можуть здійснюватися ВПО, які не є спеціалістами з ПЗПСП.
- ПЗПСП слід розглядати як багаторівневу систему; важливо зміцнити психосоціальну підтримку, щоб найкращим чином використати наявні на рівні громади ресурси для вирішення багатьох проблем ПЗПСП та сприяти перенаправленням до різноманітних соціальних служб і медичних служб психічного здоров’я.
- Робота із захисту на рівні громад, яка посилює зв’язки та структури всередині громади, може сприяти забезпеченню доступності медичних служб психічного здоров’я для тих, хто їх потребує.
- ПЗПСП на рівні громад використовує сильні сторони ВПО та стимулює їх здатність до адаптації замість того, щоб зосереджувати увагу лише на вадах (слабких місцях, стражданнях та патології).
- Здатні до адаптації особи та громади можуть більш ефективно сприяти власному захисту та захисту оточуючих.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО? Досвід примусового переміщення завдає особам, сім’ям та громадам значний психологічний та соціальний стрес. Крім необхідності долати психологічні наслідки несприятливих подій, що сталися в їх рідних країнах, біженці часто стикаються зі значними викликами та чинниками стресу під час переїзду та в країнах притулку, серед яких: ризики в сфері фізичного захисту, обмежений доступ до основних послуг, обмежені можливості працевлаштування та освіти, расизм і ксенофобія, а також відсутність надії на майбутнє.
Поширення психічних розладів унаслідок війни становитиме для держави та суспільства проблему й після її закінчення. Для психологічної реабілітації населення знадобиться досить тривалий час. Психічні розлади стимулюють розвиток важких соматичних хвороб, які можуть мати летальні наслідки (серцево-судинні, онкологічні). Важкі психічні розлади, такі як ПТСР, призводять до соціальної дезадаптації хворого, зменшують або нівелюють його працездатність, що відбивається на сім’ї, соціальному оточенні, економіці країни.
Богдан ПЕЛЕНИЧКА, завідувач відділенням