Міський голова Калуша Андрій Найда днями відвідав Державну установу «Науково-дослідний і проєктний інститут основної хімії» (НІОХІМ), яка сьогодні працює в Калуші.
Разом із директоркою установи Іриною Довгалюк Андрій Найда обговорив діяльність інституту, його перспективні розробки та роль науки у відновленні української промисловості. Також поспілкувався із заступником директора Геннадієм Куликом, головним фахівцем Лідією Мартіян, завідувачем лабораторії Леонідом Васерманом, молодими калуськими науковцями та провідними інженерами Андрієм Бураком, Миколою Якимечком і Назаром Ящиком.
У аналітичній лабораторії галургії вчений секретар, кандидат технічних наук Ольга Хацевич, продемонструвала сучасне обладнання, яке використовується для проведення високоточних досліджень.
Зокрема, рентгенофлуоресцентний аналізатор, що дозволяє визначати склад металів, сплавів, ґрунтів, каоліну та цеоліту, а також полум’яний фотометр для аналізу лужних металів у сольових розчинах і воді. Саме такі технології формують фундамент для сучасних наукових розробок та створення нових виробництв.
Історія інституту налічує понад сто років. Заснований ще у 1923 році, сьогодні НІОХІМ є установою Національної академії наук України. Після початку повномасштабної війни через значні руйнування у Харкові колектив був змушений переїхати до Калуша, де на базі колишнього Інституту галургії продовжив свою діяльність. Попри всі виклики, установі вдалося не лише зберегти свій науковий потенціал, а й активно розвиватися.
НІОХІМ — одна з небагатьох наукових установ, яка забезпечує повний цикл – від фундаментальних досліджень і створення технологій до проєктування сучасних виробництв. Сьогодні він реалізує міжнародні контракти, співпрацює з науковими центрами різних країн, а серед останніх вагомих проєктів – розроблення технології виробництва кальцинованої соди для підприємства в Чилі.
Не менш важливими є дослідження, які безпосередньо стосуються Прикарпаття. Науковці працюють над технологіями виробництва високочистої харчової солі, фармацевтичного бікарбонату натрію, калійно-магнієвих добрив, а також над ефективним використанням техногенної сировини. Уже сьогодні на дослідних майданчиках випробовуються добрива, отримані з розсолів Домбровського кар’єру, і результати підтверджують їхню ефективність.
"Для Калуської громади це надзвичайно перспективний напрям. Ми маємо унікальну можливість поєднати науковий потенціал із промисловою історією міста, екологічними викликами та наявною сировинною базою. Це відкриває нові можливості для створення сучасних виробництв, розвитку інновацій, залучення інвестицій і нових робочих місць, — підкреслив Андрій Найда. — Переконаний, що саме такі установи формують фундамент економічної незалежності України. Наука має працювати на розвиток держави, а ми повинні бути надійним партнером для тих, хто створює нові технології, шукає ефективні рішення та закладає основу майбутньої конкурентоспроможної економіки".