27 серпня, у музеї-оселі родини Івана Франка в Підгірках відбулася обласна мистецька акція «Лиш боротись — значить жить», приурочена до 170-річчя від дня народження Великого Каменяра.
Цей день став справжнім святом українського слова, пісні, мистецтва та пам’яті. У затишній атмосфері музею лунала поезія Івана Франка, звучали пісні та твори на його слова.
Особливого піднесення заходу додали патріотичні композиції, що сьогодні набувають особливо глибокого змісту.
До мистецької акції долучилися творчі колективи з Калуша, Бурштина та Перегінська, а також мистецькі колективи Калуської громади.
Разом із виконавцями та митцями цей особливий день розділили небайдужі калушани й мешканці Підгірок, які прийшли вшанувати пам’ять Івана Франка та його родини.
Учасників і гостей мистецької акції привітали начальниця управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради Любов Джуган та директорка навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття Світлана Панько.
Особливо почесною стала присутність Андрія Франка — внучатого племінника Івана Франка, наукового співробітника інституту Івана Франка при НАН України, мецената та одного з фундаторів музею-оселі родини Франків. Біля витоків створення цього особливого місця стояла також його мати — світлої пам'яті Оксана Франко.
Андрій Франко з великою теплотою відзначив, як у Калуській громаді бережуть пам’ять про родину Франків. Адже тут, у Підгірках, цю пам’ять не просто зберігають — її наповнюють життям, щирістю та любов’ю, передаючи наступним поколінням.
Особлива подяка за це — старшій науковій співробітниці музею-оселі родини Івана Франка Дарії Ониськів, а також усьому колективу КЗ "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".
Саме завдяки їхній щоденній праці, відданості своїй справі та любові до історії й культури музей-оселя залишається живим осередком пам’яті, духовності та українського слова.
Мистецька акція ще раз довела: слово Івана Франка не втрачає своєї сили крізь десятиліття. Воно й сьогодні надихає, об’єднує та нагадує про найважливіше — любов до України, незламність духу і боротьбу за право бути собою.
Бо, як заповідав Каменяр: «Лиш боротись — значить жить».