Подоланням незадекларованої праці є складним завданням, вирішення якого як показує досвід діяльності Держпраці упродовж всього часу її існування, не є виключною проблемою держави або одного державного органу. Незадекларована праця зачіпає інтереси всіх учасників ринку і цілого ряду державних органів.
Тому Держпраці і Державна податкова служба поєднали зусилля з метою виокремлення роботодавців, які із достатньо високою вірогідністю використовують незадекларованих працівників. Інформаційні бази ДПС дають Держпраці можливість відібрати роботодавців, що мають високий ризик за наступними критеріями:
- Невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.
- Наявність фактів порушення порядку оформлення трудових відносин, виявлених в ході здійснення контролюючих заходів органами ДПС.
- Невідповідність кількості об’єктів за формою № 20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» та кількості найманих працівників.
- Наявність випадків невідповідності кількості одночасно працюючих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) кількості працівників роботодавця із зазначенням розташування РРО.
- Частка працівників, залучених за договорами цивільно-правового характеру, перевищує частку працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами).
Відсутність найманих працівників у платників об’єктів торгівлі, сфери послуг, у яких наявні ліцензії на виробництво, зберігання та реалізацію підакцизних товарів.