7 лютого на Алеї Слави міського кладовища поховали Воїна, молодшого сержанта Олега Андріїва.
«Любив він всю свою рідню, і пісню, і калину. Тепер лишає назавжди і рідну Україну...»
Олег Андріїв народився 28 вересня 1968 року. У ранньому віці став сиротою. Після десятирічки вступив до Кишинівського політехнічного інституту. Далі відбував строкову службу в армії, де довелося брати участь у подіях в Нагірному Карабасі та ліквідовувати наслідки руйнівного землетрусу у Вірменії. У студентські роки познайомився з майбутньою дружиною Мариною, з якою згодом у шлюбі народили донечку Марію. Успішною була його трудова діяльність. Працював на різних підприємствах у сфері будівництва відповідальним робітником, чуйним керівником.
З перших днів війни Олег Андріїв став на захист Батьківщини. Був мобілізований на військову службу 1 березня 2022 року. Служив командиром відділення зв’язку взводу зв’язку військової частини у 102 бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ імені полковника Дмитра Вітовського. 1 лютого 2024 року, при виконанні військового обов’язку на Запоріжжі, молодший сержант Олег Андріїв помер внаслідок гострої серцево-судинної недостатності.
Щирі співчуття рідним і близьким Воїна. Калуська громада низько схиляє голови у скорботі та молитві.
Вічна пам'ять та слава Герою Олегові Андріїву!
