Віталій Коломієць народився 28 травня 1984 року в селі Копанки. Зростав у багатодітній родині, де було троє дітей. Уже в дев’ятирічному віці пережив тяжку втрату – трагічну загибель батька. Відтоді, будучи старшим сином, він став опорою для своєї родини, прикладом і підтримкою для молодших сестри Оксани та брата Володимира.
Навчався у рідному селі, а згодом здобув професію столяра у професійному училищі №7. Після закінчення училища працював на різних роботах, шукав можливості забезпечити свою родину, був також за кордоном.
У 2008 році Віталій створив сім’ю. У шлюбі народився син Максим, якого батько безмежно любив, підтримував, виховував і про якого завжди дбав.
Коли Батьківщина покликала своїх синів на захист, Віталій став на її оборону. Проходив військову службу на посаді стрільця (помічника кулеметника) батальйону оперативного призначення військової частини оперативно-тактичного з’єднання – корпусу Національної гвардії України «Азов».
Понад рік наш Захисник вважався зниклим безвісти.
Офіційно встановлено, що Віталій Коломієць, вірний військовій присязі, на жаль, загинув 10 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання із стримування збройної агресії російської федерації на території Покровського району Донецької області.
Сьогодні рідні, друзі, мешканці громади, побратими прийшли віддати шану й схилити голови за найвищу жертву нашого земляка в ім’я вільної і незалежної України.
Похоронили Героя на кладовищі рідного села.
Віталій Коломієць назавжди в історії героїчної боротьби України за вільне майбутнє.
Світла пам’ять і слава Герою Віталію Коломійцю!