Інфрачервоне випромінювання генерується будь-яким нагрітим тілом, температура якого визначає інтенсивність і спектр випромінюваної електромагнітної енергії. Діапазон довжин хвиль інфрачервоного випромінювання лежить в межах (0,76-420) мкм. Інфрачервоне випромінювання відіграє важливу роль у теплообміні людини з навколишнім середовищем.
Інфрачервоне випромінювання як виробничий фактор і сьогодні актуальне в багатьох галузях промисловості. Найчастіше з ним стикаються працівники:
- металургійних і ливарних підприємств;
- зварювального та термічного виробництва;
- енергетики та котелень;
- скляної, керамічної й цегельної промисловості;
- харчових підприємств із промисловими печами та сушарками;
- під час будівельних і ремонтних «гарячих робіт».
Вплив теплового опромінення на організм людини залежить від довжини хвилі і інтенсивності потоку випромінювання, величини опромінюється ділянки тіла, тривалості опромінення, кута падіння теплових променів, виду одягу людини. Нагріті тіла, що мають температуру вище 100 С, є джерелом короткохвильового інфрачервоного випромінювання (0,7-9 мкм). Зі зменшенням температури нагрітого тіла (50-100 С) інфрачервоне випромінювання характеризується в основному довгохвильовим спектром.
Проникнення інфрачервоного випромінювання в тканини організму також залежить від довжини хвилі. Найбільшу проникну здатність має короткохвильове випромінювання (0,76–1,4 мкм), яке може проникати на значну глибину в тканини. Поглинаючись кров’ю та підшкірною жировою клітковиною, воно сприяє підвищенню їхньої температури. Довгохвильове інфрачервоне випромінювання переважно поглинається поверхневими шарами шкіри.
Негативний вплив на здоров’я. Велика проникаюча здатність короткохвильового інфрачервоного випромінювання викликає безпосередній вплив на життєво важливі органи людини (мозкові оболонки, мозкову тканину, легені, нирки та інші). Тривале опромінення такими променями очей веде до помутніння кришталика (професійної катаракті). Інфрачервоне випромінювання викликає також в організмі людини різні біохімічні і функціональні зміни.
Вплив інфрачервоного випромінювання може бути загальним і локальним. При довгохвильовому випромінюванні підвищується температура поверхні тіла, а при короткохвильовому - внутрішніх органів людини. При впливі на мозок короткохвильове інфрачервоне випромінювання може викликати так званий «сонячний удар». Людина при цьому відчуває головний біль, запаморочення, почастішання пульсу і дихання, потемніння в очах, порушення координації рухів, можлива також втрата свідомості. При впливі на очі найбільшу небезпеку становить короткохвильове інфрачервоне випромінювання, наслідком впливу якого є поява інфрачервоної (професійної) катаракти.
Нормування та вимірювання. Потенційний ризик впливу інфрачервоного випромінювання оцінюють за щільністю потоку енергії. Цей показник використовують і для нормування допустимої інтенсивності випромінювання на робочих місцях. Згідно з наведеними нормативними даними, вона не повинна перевищувати 350 Вт/м².
Інтегральну інтенсивність інфрачервоного випромінювання вимірюють актинометрами, а спектральну інтенсивність - інфрачервоними спектрометрами.
Профілактика. Способами захисту від інфрачервоних випромінюваннь є: теплоізоляція гарячих поверхонь, охолодження теплоізлучаючих поверхонь, видалення працівника від джерела теплового випромінювання (автоматизація і механізація виробничих процесів, дистанційне керування), застосування аерації, повітряного душировання, екранування джерела випромінювання, також застосуванням засобів індивідуального захисту.
Для індивідуального захисту працівників використовують спеціальний одяг із бавовняної тканини з вогнестійким просоченням, спеціальне взуття для захисту від підвищених температур, захисні окуляри зі світлофільтрами, рукавиці та захисні каски.
Отже, інфрачервоне випромінювання є важливим фактором виробничого середовища, який за надмірної інтенсивності або тривалого впливу може негативно позначатися на здоров’ї людини. Тому основними завданнями охорони праці є зниження інтенсивності випромінювання, обмеження часу перебування працівника біля його джерела, екранування та використання відповідних засобів індивідуального захисту.
Лікар з гігієни праці Калуського РВ
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ » Тетяна БЕРДИЧЕВСЬКА