У Калуші відкрили меморіальну дошку відомому художнику Йосипу Кравцю. Дошку встановили на фасаді будинку, де він тривалий час проживав.
Йосип Кравець народився 1942 року на Ряшівщині (Польща). Унаслідок депортації українців зі своїх споконвічних земель 3-річним хлопчиком опинився на Івано-Франківщині. Із дитинства захопився малярством, здобув фахову освіту. Справжньою творчою батьківщиною став для митця Калуш. Тривалий час він працював художником на Калуській ТЕЦ.
Саме у нашому місті він сформувався, як майстер міського пейзажу, а також — чутливий та щирий співець української природи, натюрморту, портрету. Художник чимало подорожував, був учасником численних колективних і персональних виставок. У 2012 році обраний до Національної спілки художників України. У 2022 році митець став лавреатом міської премії ім. Івана Рубчака.
Йосип Кравець відійшов у засвіти 22 жовтня 2023 року. По собі залишив вагому мистецьку спадщину, яка налічує більш, ніж 700 полотен. Заступниця міського голови Наталія Кінаш підкреслила виняткове значення картин авторства Йосипа Кравця. На багатьох із них – наш край, зокрема, і місто. Уже зараз цікаво глянути, яким воно було. І не менш цікаво це буде у майбутньому.
На меморіальній дошці авторства калуського скульптора Ігоря Семака образ митця постає в оточенні рам, пензлів, обрисів українських пейзажів. Рідні, друзі і близькі кажуть, що це, насправді, саме те, що жило і буяло у серці Йосипа Кравця.
Ігор Гентош, племінник художника:
«Я знаходив у дядькові Юзеку доброго товариша, порадника. Він завжди йшов у ногу із прогресом: і техніка, і сучасні технології його цікавили. І я переконаний, що навіть зараз ми з ним про штучний інтелект поговорили б… Людина багатогранна, і мала потребу свою багатогранність виражати і ділитися нею з іншими. Пригадую навіть розмови, чому дядько Юзек малює гори синіми, коли на них ростуть зелені дерева. І це зразу видавало людину, яка ніколи не була у Карпатах. Він передавав ці гори із надзвичайною точністю, розумінням, любов’ю».
Лідія Анатієнко, співробітниця на Калуській ТЕЦ:
«Виробничники знають, скільки треба встановити табличок, написів на кожну схему, редуктор у цехах. Дуже багато! Усю теплову схему станції Йосип Васильович знав не гірше, ніж справжні енергетики, які працювати на котлах і турбінах, адже всі написи там зроблено його рукою.
Ми багато подорожували колективом. Пригадую, він дуже просив зупинитися, щоб зробити ескізи, у селі на Тернопільщині. Там — маленька старовинна церковця: «Це недовго, на годинку». І, хоч нас їхало 90 осіб, ми зупинилися і чекали».
Колеги-митці наголошували на необхідності створення каталогу робіт Йосипа Кравця. Адже ім’я художника — відоме далеко за межами Калуша. На благочинних аукціонах на підтримку ЗСУ його роботи купували за чималі гроші. Багато полотен перебувають у фондах виставкових закладів, приватних колекціях. Важливо у громаді зберегти відомості про цей цінний доробок.