Станіслав Соломчак народився 24 липня 2003 року у Калуші. Тут минало його дитинство.
Навчався у Калуському ліцеї №7, а потім — у ВПУ №7.Під час навчання був товариським, вирізнявся оптимізмом і великою силою духу.
«Я йшов, помилявся, і йшов далі», — часто розповідав про себе хлопець.
2021 року Станіслава Соломчака призвали на строкову військову службу. Після початку повномасштабної війни він зрозумів: його обов’язок — захищати Батьківщину. Він підписав контракт, і розпочав службу у Збройних Силах України.
Захисник гідно і самовіддано служив у гранатометному відділенні взводу вогневої підтримки штурмової роти штурмового батальйону однієї з військових частин.
У рідній громаді його чекали з перемогою, однак, зустріли — на щиті. 25 січня 2025 року, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, Станіслав Соломчак загинув на Луганщині.
Побратими по службі пригадують, що Станіслав був прикладом того, яким має бути Воїн. Він був мужнім і надійним, завжди допомагав, підтримував, розраджував. Ніколи не підводив. Так, допомагаючи побратимам на межі Луганської області він загинув, зазнавши несумісних із життям поранень під час мінометного обстрілу.
Побратими-військові попрощалися зі Станіславом Соломчаком, змовивши «Молитву українського націоналіста».
Похоронили Героя на Алеї слави міського кладовища.
Громада схиляє голови перед жертовним подвигом мужнього Захисника в ім’я волі і свободи України.
Вічна пам’ять і шана Герою, достойному синові Рідної Землі Станіславу Соломчаку!