5 лютого Калуська громада з болем у серці попрощалася з Валерієм Кузичкіним — солдатом Збройних Сил України, людиною честі, справедливості й глибокої внутрішньої сили.
Його життєвий шлях був прикладом служіння людям. У мирний час, здобувши юридичну освіту, Валерій працював у суді, а згодом — юристом, захищаючи права та інтереси дітей. Там, де потрібні були слово, закон і совість, він був поруч.
У червні 2025 року Валерій став до лав Збройних Сил України. Він був мобілізований і проходив службу радіотелефоністом-лінійним наглядачем відділення зв’язку взводу зв’язку однієї з військових частин ЗСУ. Навіть на війні він залишався вірним собі — застосовував юридичні знання.
Він самовіддано та мужньо виконував свій військовий обов’язок, захищаючи Україну, її свободу та незалежність, залишаючись вірним військовій присязі й бойовому братерству. Його служба була надзвичайно важливою — такою, якою часто є справжня відданість.
На жаль, 29 січня 2026 року наш Захисник відійшов у вічність.
Ця звістка стала болючим ударом для рідних, друзів, побратимів і всієї Калуської громади.
Схиляємо голови у скорботі та вдячності.
Валерій Кузичкін залишив по собі світлу пам’ять, гідний приклад служіння людям і державі. Його життя — це історія про відповідальність, людяність і любов до України.