Посіви озимого ріпаку після відновлення весняної вегетації потребують низки заходів з метою створення всіх умов для подальшого інтенсивного росту рослин та утворення вегетативної маси.
Важливу роль у цьому відіграє захист ріпаку від шкідників, хвороб і бур’янів, втрати від яких можуть становити 30-50 % і навіть більше.
Навесні, під час відновлення весняної вегетації озимого ріпаку ефективно себе зарекомендувало боронування посівів. Ранньовесняне підживлення повинно бути проведено вчасно і якісно.
У весняний період слід приділити захисту ріпаку, від шкідників. Це одне з найважливіших питань у технології вирощування озимого ріпаку.
До найнебезпечніших шкідників культури належать передусім ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, ріпакова блішка, ріпаковий білан та ін. У роки з оптимальними температурами або температурами, вищими за багаторічні показники, шкідники розвиваються дуже швидко. З настанням теплих днів, коли ґрунт прогрівається на глибині 2-4 см до +6°С, набирають активності капустяний стебловий і великий ріпаковий прихованохоботники. Трохи пізніше з’являються капустяний насіннєвий прихованохоботник, капустяний стручковий комарик, ріпаковий квіткоїд.
Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників – виявити їх у посівах, адже при найменшому русі рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. Тому для моніторингу прихованохоботників використовують жовті чашки, які встановлюють у посівах ріпаку на одному рівні з рослинами. Вміст чашок оглядають щодня, а виявивши шкідників, одразу готуються до обприскування. З екологічного погляду, має значення регламент застосування інсектицидів проти ріпакового квіткоїда на початку і в період цвітіння озимого ріпаку. Саме в цей період триває масовий виліт медоносних бджіл на ріпак, тому інсектициди слід вносити надзвичайно обережно, лише ввечері і бажано ті, які мають репелентну (відлякувальну) дію ( моспілан ВП-0,1-0,12 кг/га, каліпсо 480 -0,2 л/га, біскайя -0,2 л/га та іншими дозволеними «Переліком…» препарати.
На озимому ріпаку найпоширеніші хвороби альтернаріоз, фомоз, несправжня борошниста роса, або пероноспороз, циліндроспоріоз, борошниста роса. Навесні, коли з’являються ознаки ураження пероноспорозом і альтернаріозом, посіви обприскують фунгіцидом Амістар екстра 280,КС (0,75-1 кг/га), фитал,РК (2-3л/га), піктор,КС (0,5 л/га) та інші.
У весняний період найбільше шкодять ріпаку бур’яни з родини ромашкових, підмаренник чіпкий, злакові тощо. Отже, якщо навесні спостерігається відростання осотів, різних видів ромашки, полину, волошки, болиголову та інших культур, застосовують Лонтрел 300 (0,3-0,5 л/га), Лонтрел Гранд (0,12-0,2 кг/га), та інші, які ефективно контролюють ці бур’яни в посівах озимого ріпаку. Також можна застосовувати Галера супер (0,2-0,3л/га), галеон, РК(0,3-0,35л/га), штефклорам, РК(0,3-0,35 л/га) та інші дозволені «Переліком…» препарати.. Крім згаданих видів бур‘янів ці гербіциди контролюють низку інших проблемних бур’янів, як-от підмаренник чіпкий, мак дикий тощо. Навесні гербіциди можна застосовувати до фази появи квіткових бутонів у культури. Крім дводольних бур’янів, посіви ріпаку протягом вегетації можуть засмічувати однорічні й багаторічні злакові бур’яни, для контролю яких використовують антипирій КЕ (1-2 л/га), арамо 45,КЕ (1,2-2,3 л/га), селект 120, КЕ(1,4-1,8л/га), фюзілад форте (0,5-2,0 л / га) незалежно від фази розвитку культури. Найбільша ефективність проти пирію повзучого досягається у фазі його кущіння (за висоти 10-15 см) при нормі витрати препарату 1,5-2,0 л/га, проти однорічних злакових бур’янів достатньо 0,75-1,0 л/га препарату у фазі їх сходів (2-3 листки) у бур’янів та інші дозволені до «Переліку… препарати».
Для попередження отруєння бджіл пестицидами сільськогосподарські підприємства, які планують проводити внесення пестицидів повинні:
- за 3 доби до запланованих обробок сповістити пасічників про це, вказавши що, де, як та чим буде оброблятися, а також рекомендований термін ізоляції бджіл;
- обробки мають проводитися у період відсутності льоту бджіл: у ранкові або вечірні години;
- не допускається обробка квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
Під час проведення захисних заходів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни та залучати до роботи осіб, які мають допуски на право здійснення цих робіт.