Сьогодні, 4 вересня, у приміщенні Центральної бібліотеки ім. Т. Шевченка відбулась година-спомин «За мною стояла Україна». Захід приурочили 40-м роковинам смерті українського поета-шістдесятника, дисидента, політв’язня Василя Стуса.
Згадати тернистий страдницький шлях геніального поета, полум’яного патріота, безкомпромісного борця проти тоталітарної системи організатори запросили десятикласників Калуського ліцею №3 та студентів освітньо-професійної програми «Менеджмент соціокультурної діяльності» Калуського фахового коледжу культури і мистецтв.
В ході зустрічі присутні зійшлися на думці, що якби не російсько-радянський терор (проти якого наш народ і в сьогоденні збройно воює), то Василь Стус міг би бути нашим сучасником. Його життя трагічно обірвалося всього за кілька років до здобуття Україною незалежності.
Чимало віршів генія і сьогодні є надзвичайно актуальними.
«Моя Україна забула сміятись. Вона гомонить.
Моя Україна не вщухла од прагнення жить.
Моя Україна не знає веселих світань.
Моя Україна палає у мить догорянь.
Моя Україна тривожиться, бунтує, буя.
На чорнім рабованім торжищі Вкраїна моя».
Проникливо звучали поетичні рядки у виконанні бібліотекарки Оксани Федорко. Ведуча заходу, бібліотекарка Наталія Романчук розповіла про основні віхи творчого становлення, літературний спадок, правозахисну діяльність, репресії, боротьбу на засланні і смерть поета у тюремному карцері. На завершення усі разом переглянули фільм «Василь Стус».