Під час війни є ризик розпилення ворогом хімічної зброї. Однією з відомих найтоксичніших бойових хімічних речовин є зарин.
Зарин – це нервово-паралітична речовина. Зазвичай вона не має запаху і смаку. Вплив зарину може призвести до смерті за лічені хвилини. Водночас лише 1-10 мл зарину на шкірі може бути смертельною дозою.
Зарин може потрапляти до організму під час вдихання, ковтання, контакту зі шкірою або через очі. Тому в разі розпилення треба максимально захистити організм від впливу зовнішніх чинників за допомогою одягу та спецобладнання.
Треба пам’ятати, що пари зарину важчі за повітря. Вони будуть збиратися та концентруватися у погано вентильованих, низинних або замкнутих місцях (наприклад, каналізація, підвали).
Як захиститися від зарину?
- Найкращий захист – уникати отрути.
- Наскільки це можливо, треба залишити заражену територію. Виходити із зони зараження перпендикулярно до напрямку вітру. Після виходу із зараженої зони зняти одяг, не торкаючись його зовнішньої поверхні.
- Якщо не вдається – необхідно піднятися на підвищення чи найвищі поверхи будівлі, ущільнити вікна і двері мокрою тканиною, закрити вентиляційні отвори.
- Бойова отруйна речовина на території є небезпечною до 7 днів, залежно від погодних умов, тому нічого не торкатися не пити і не їсти.
- Рідкий зарин з шкіри і одягу негайно змивати (хоча б попрати, оскільки всмоктується через шкіру).
- Антидотом є атропін, але бажано застосовувати до 10 хв після зараження.
- Найдієвішим захистом є протигаз та захисний спеціальний одяг (костюм хімічного захисту).
Перша допомога під час отруєння зарином:
- потерпілому давати багато пити, краще лужні розчини (молоко, мінеральні води), чай;
- вивести потерпілого із забрудненої зони чи місця;
- зняти увесь верхній одяг, помістити його у міцний поліетиленовий пакет та герметично закрити;
- ретельно вимити забруднену шкіру потерпілого за допомогою мильного розчину або чистої води;
- закрити усі відкриті рани;
- накрити потерпілого термопокривалом, щоб запобігти переохолодженню;
- викликати швидку – невідкладна допомога базується на введенні антидоту.