Комунальний заклад «Централізована бібліотечна система» об’єднує бібліотеки Калуської міської територіальної громади в єдину структуру.
До її складу входить 21 бібліотека: центральна бібліотека імені Тараса Шевченка, бібліотека-філія для дітей, бібліотека-філія для юнацтва, бібліотеки-філії №1, №2 та №3, розташовані в місті Калуші, а також бібліотеки-філії №4–18, які працюють у селах, що у 2020 році увійшли до нашої територіальної громади.
ЦЕНТРАЛЬНА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка є основним інформаційно-методичним центром бібліотечної системи та розташована за адресою: вулиця Підвальна, 6.
Заклад засновано у 1955 році в мікрорайоні «Новий Калуш». Спочатку бібліотека займала дві невеликі кімнати, які виділила житлово-експлуатаційна контора №3 на вулиці Богдана Хмельницького, 31.
У 1961 році міську бібліотеку перенесли на вулицю Будівельників, 1, у сімейний гуртожиток ЗБВІК. На той час заклад уже мав назву «Калуська міська масова бібліотека №1» та розташовувався за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 52.
У 2013 році в Калуші відбулася реорганізація бібліотечної мережі. На базі міської масової бібліотеки №1 створили центральну бібліотеку, яка у вересні того ж року переїхала до приміщення на вулиці Підвальній, 6. Тут провели капітальний ремонт, оновили інтер’єр та книжковий фонд.
У березні 2014 року, з нагоди відзначення 200-річного ювілею Кобзаря, бібліотеці присвоїли ім’я Тараса Шевченка. Відповідне рішення Калуської міської ради від 19 березня 2014 року №2417 має назву «Про присвоєння центральній бібліотеці комунального закладу “Централізована бібліотечна система Калуської міської ради” імені Т. Г. Шевченка».
Урочисте відкриття приміщення центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка відбулося 2 квітня 2014 року.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ
Дитячу бібліотеку міста Калуша засновано у 1946 році. Вона розташовувалася у приміщенні Народного дому й фактично стала спадкоємицею традицій читальні, яка діяла при товаристві «Просвіта». На той час її книжковий фонд становив 5 000 примірників.
У 1965 році дитяча бібліотека отримала приміщення на площі Ринок, нині — площа Героїв, де працювала до 1979 року.
На початку 1979 року заклад отримав статус Центральної дитячої бібліотеки. У 1980 році дитяча книгозбірня переїхала до новозбудованого приміщення на вулиці Підвальній, 6.
Важливою датою в історії бібліотеки став 2002 рік, коли вона перейшла в міське підпорядкування. Це відбулося відповідно до спільного розпорядження Калуської районної державної адміністрації та Калуської міської ради від 28 травня 2002 року №216 «Про передачу на баланс управлінню культури Калуського міськвиконкому центральної районної дитячої бібліотеки».
Не менш значущим став вересень 2014 року: за підтримки міської влади повністю оновили інтер’єр та частково — книжковий фонд закладу.
Сьогодні дитяча бібліотека — найбільший сучасний інформаційно-дозвіллєвий центр міста Калуша, який тісно співпрацює з різноманітними організаціями, навчальними та позашкільними закладами.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ ДЛЯ ЮНАЦТВА
Історія бібліотеки-філії для юнацтва розпочалася з наказу по Калуській центральній масовій бібліотеці від 17 грудня 1979 року №197, яким було ухвалено рішення про створення бібліотеки для юнацтва в місті Калуші.
Спочатку заклад розташовувався в одному з будинків на площі Героїв. Із жовтня 1997 року бібліотека працювала на першому поверсі житлового будинку на вулиці Сівецькій, 2.
У вересні 2013 року бібліотека-філія для юнацтва переїхала на вулицю Пушкіна, 3. У 2023 році цю вулицю перейменували на вулицю Героїв України.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №1
Бібліотека-філія №1 — структурний підрозділ комунального закладу «Централізована бібліотечна система». Вона розташована у приміщенні комунального закладу «Палац культури “Юність”» за адресою: вулиця Олекси Тихого, 6.
Історія її створення розпочалася в серпні 1999 року, коли бібліотека перейшла у відання міського відділу культури. До того часу існували дві окремі бібліотечні структури: при Палаці культури «Мінерал» — із 1953 року та при Палаці культури «Юність» — із 1967 року. Обидві бібліотеки перебували на балансі профспілкового комітету концерну «Оріана».
У 2007 році книжкові фонди двох бібліотек об’єднали, утворивши міську масову бібліотеку №4.
У січні 2012 року заклад став бібліотекою-філією №1 — структурним підрозділом комунального закладу «Централізована бібліотечна система» міста Калуша.
БІБЛІОТЕКА В ПІДГІРКАХ
Початок просвітницького руху в Підгірках сягає 1887 року. Саме тоді було засновано читальню імені М. Качковського. Її засновником став парох місцевої церкви, отець Іван Козак.
У 1906 році за допомоги Івана Куровця — голови «Просвіти», відомого громадського та політичного діяча з Калуша — заснували філію читальні «Просвіта».
У 1910 році зусиллями Івана Куровця при читальні створили бібліотеку, яка почала отримувати книги, журнали та газети.
У 1956 році в Підгірках відкрили клуб. Тоді ж до його приміщення переїхала бібліотека, де працює й сьогодні за адресою: місто Калуш, вулиця Івано-Франківська, 175.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №3 — ХОТІНЬ
Бібліотека-філія №3 — інформаційний, культурно-освітній заклад, розташований у місті Калуші, у житловому масиві Хотінь, за адресою: вулиця Йосипа Сліпого, 13.
Приміщення, у якому працює бібліотека, збудовано у 1935 році. Перший запис в інвентарній книзі закладу зроблено 24 серпня 1955 року.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №4 — КРОПИВНИК
Хата-читальня села Кропивник розпочала свою діяльність на початку ХХ століття. Її добре знаним у селі та поважним господарем був Степан Васильович Бреславський. Він досконало володів польською мовою та періодично отримував від родичів із Польщі бандеролі з газетами, популярними журналами й брошурами.
До хати-читальні сходилися мешканці села, щоб обговорити нагальні справи та дізнатися про цікаві події у світі.
Нову, чималу за розміром бібліотеку в Кропивнику відкрили лише у 1955 році. На той час її книжковий фонд налічував 5 021 примірник.
У 2021 році заклад перейменували на бібліотеку-філію №4 села Кропивник. Вона увійшла до складу комунального закладу «Централізована бібліотечна система Калуської міської ради».
БІБЛІОТЕКА В МОСТИЩІ
Ще у 1899 році завдяки вчителю Пантелеймону Посадському в селі Мостище постала хата-читальня осередку «Просвіти».
Згодом її закрили. Відновити діяльність вдалося лише у 1907 році завдяки зусиллям місцевих ґаздів Василя та Миколи Сеників. При читальні діяла бібліотека, у якій налічувалося 132 книги.
У період Першої світової війни діяльність «Просвіти» та читальні помітно занепала.
Сільська бібліотека відновила роботу наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років у новозбудованому Народному домі. Довелося докласти чимало зусиль, щоб створити належні умови та поповнити книжковий фонд.
Уже наприкінці 1950-х років бібліотека налічувала 2,5 тисячі примірників книг і журналів.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №6 — ВІСТОВА
Бібліотека-філія №6 — інформаційний, культурно-освітній заклад, розташований у селі Вістова за адресою: вулиця Шевченка, 43.
Приміщення, у якому працює бібліотека, добудували до Народного дому у 1973 році.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №7 — БАБИН-ЗАРІЧНИЙ
Бібліотека-філія №7 — інформаційний, культурно-освітній заклад, розташований у селі Бабин-Зарічний за адресою: вулиця Шевченка, 43.
Приміщення бібліотеки збудовано у 1947 році. При сільській читальні діяли осередки «Сокіл» та Організації українських націоналістів.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №8 — СІВКА
Осередок товариства «Просвіта» з’явився в селі наприкінці дев’яностих років минулого століття. Тут діяли читальня «Просвіти» та каса «Позичкова громадська». Книжковий фонд налічував 86 книг і журналів.
На початку 1930-х років чисельність первинного осередку стрімко зростала, тож перед його керівництвом постала потреба будівництва Народного дому. У 1933 році в селі звели добротний заклад, у якому розмістили й бібліотеку.
Із приходом радянської влади просвітницька діяльність припинилася. Лише у 1940-х роках у селі організували бібліотеку, яка працювала в одному приміщенні з клубом та магазином.
На початку 1980-х років заклад переїхав до приміщення колишньої школи, у якому нині розміщений старостинський округ.
Сьогодні бібліотека функціонує у приміщенні Народного дому.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №9 — СТУДІНКА
У звітах за 1933–1934 роки про стан діяльності читалень є інформація про хату-читальню «Просвіти» в Студінці. Вона налічувала 68 членів, провела 6 засідань, а її бібліотека мала 268 книг.
Документ за 1941 рік свідчить, що в селі на місці хати-читальні організували бібліотеку, розташовану у приміщенні клубу. Нині на тому місці — могила Січовим стрільцям. Відтоді хата-читальня функціонувала як сільська бібліотека.
У 1972 році, коли в селі звели новий Народний дім, бібліотека переїхала до нового приміщення.
Мешканці Студінки та гості села дбали про оновлення книжкового фонду, дарували цікаві книги й періодику. Зокрема, професор Прикарпатського університету В. М. Бурдуланюк подарував сільській бібліотеці книги «Пам’ятки культури Івано-Франківщини» та «Історія Прикарпаття».
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №10 — СЕРЕДНІЙ БАБИН
На початку ХХ століття в Середньому Бабині діяли дві читальні товариства Качковського, на обліку в яких перебувало 100 осіб.
У подальших документах, зокрема за 1911 рік, уже йдеться про осередок місцевої «Просвіти». Він діяв паралельно з товариством Качковського та налічував 48 членів.
При місцевій філії працювали змішаний хор і читальня, у якій було 120 примірників книг різного характеру. Тут передплачували часописи «Письмо з “Просвіти”», «Галицький голос» та «Калуський листок».
На початку 1950-х років при сільському клубі організували бібліотеку, книжковий фонд якої ледь перевищував тисячу примірників.
Сьогодні в бібліотеці-філії села Середній Бабин на обліку перебуває 3 100 примірників книг і журналів. Її постійними читачами є 100 мешканців села.
Бібліотека проводить цікаві масові заходи, тісно співпрацює з місцевою школою, Народним домом та активом села.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №11
Бібліотека-філія №11 — інформаційний, культурно-освітній заклад, розташований за адресою: вулиця Шевченка, 6.
Приміщення бібліотеки збудовано у 1967 році.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №12 — ГОЛИНЬ
Читальню «Просвіти» в Голині створили у 1894 році. Біля її витоків стояли отець Онуфрій Криницький, учитель Михайло Бабій та сільські господарі Йосип Гонсерський, Юрко Дрогомирецький, Матій Валентюк, Андрій Ляхович і Федько Ткачук.
У 1904 році читальня налічувала 180 членів.
Згідно зі звітами товариства «Просвіта» за 1908–1910 роки, читальню очолював отець Теодор Богачевський, а її книжковий фонд сягав 200 книг.
Сільська бібліотека відновила роботу у 1958 році. Першу інвентарну книгу в закладі завели 15 лютого 1958 року.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №13 — ДОВГЕ-КАЛУСЬКЕ
Бібліотека-філія №13 — структурний підрозділ комунального закладу «Централізована бібліотечна система» міста Калуша. Вона розташована в селі Довге-Калуське за адресою: вулиця Лесі Українки, 13.
Історія закладу розпочалася у 1904 році, коли в селі заснували хату-читальню.
У 1939 році читальню перенесли до приміщення школи, а в 1967 році на базі приклубної бібліотеки відкрили сільську бібліотеку.
У 1979 році заклад перейшов до нового приміщення при фельдшерсько-акушерському пункті.
Зараз бібліотека працює у приміщенні Народного дому.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №14 — КОПАНКИ
Бібліотека-філія №14 — інформаційний, культурно-освітній заклад, розташований у селі Копанки, на площі 50-річчя Української повстанської армії.
14 вересня 1905 року в Копанках розпочав діяльність місцевий осередок «Просвіти», першим головою якого був Г. Шутяк. Паралельно з «Просвітою» функціонувало москвофільське товариство імені Качковського, яке налічувало 60 осіб. При обох товариствах діяли читальні.
Уже наприкінці 1905 року читальня «Просвіти» завдяки Львівському Виділу поповнила книжковий фонд 15 новими виданнями. Серед них — «Козаки», твори Б. Лепкого, Т. Шевченка, А. Чайківського, видання «О основанию молочарень» та низка інших.
Невдовзі при читальні «Просвіти» заснували драматичний гурток, постало товариство «Сільський господар». Зміцнювала свої позиції й бібліотека-читальня, яка розміщувалася в одній із кімнат орендованого приміщення.
Будівництво нового приміщення читальні розпочалося у 1934 році. Саме тоді за церковні та громадські кошти придбали ділянку землі «на Негівському повіті». Головою будівельного комітету обрали Івана Бойка.
Роботи тривали два роки — до 1936-го. Нове приміщення хати-читальні «Просвіта» в Копанках освятив отець І. Личаківський.
Перші кроки нової радянської влади стали для місцевої «Просвіти» трагічними. Уже наприкінці вересня 1939 року до Копанок із Войнилова приїхали уповноважені з метою ліквідації осередку. Як згадували старожили, у приміщенні сільської «Просвіти» розбили двері, а всю літературу, що зберігалася в бібліотеці, викинули на подвір’я та спалили.
Потім були трирічна німецька окупація, трагічні події 1944 року, коли практично згоріло все село, та колективізація 1950-х років. Це були вкрай важкі часи, які довелося пережити мешканцям Копанок.
У 1956 році копанківський колгосп «Сталінський шлях» та мостищанський «Шлях Ілліча» об’єднали в одне господарство — «Шлях Ілліча». Його очолював М. С. Кононенко, а згодом — М. П. Тонковид.
Саме за часів їхнього керівництва, у 1967–1970 роках, за кошти місцевого колгоспу та райдержбуду в селі звели новий Будинок культури, у якому розмістили й сільську бібліотеку.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №15 — МИСЛІВ
Бібліотека-філія №15 — структурний підрозділ комунального закладу «Централізована бібліотечна система». Заклад розташований у приміщенні Народного дому села Мислів за адресою: вулиця Степана Бандери, 10А.
Перші бібліотеки в Мислові з’явилися на початку ХХ століття. Їх створили при двох товариствах, осередки яких діяли в селі станом на 1904 рік, — товаристві імені Качковського та «Просвіті».
Осередок «Просвіти» очолював О. П. Яцишин. При хаті-читальні діяла бібліотека, яка налічувала 252 книги. Тут також передплачували часописи «Діло», «Свобода» та «Господар».
На початку 1950-х років у селі створили сільську бібліотеку.
До 2020 року вона перебувала на балансі відділу культури Калуської районної державної адміністрації. Із січня 2020 року заклад став бібліотекою-філією №15 — структурним підрозділом комунального закладу «Централізована бібліотечна система» міста Калуша.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №16 — ПІЙЛО
Бібліотека-філія №16 — інформаційний, культурний заклад, розташований у селі Пійло за адресою: вулиця Грушевського, 10а.
Із 1904 року в селі діяла хата-читальня товариства «Просвіта».
У 1921–1931 роках тривало будівництво нового клубу, при якому працювала хата-читальня «Просвіта».
У 1958 році бібліотеку перенесли до резиденції місцевого пароха. Завідувала закладом Ярослава Романів.
У 1970 році бібліотека переїхала до місцевої школи, а згодом — до приміщення Народного дому, де працює й сьогодні.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №17 — РІП’ЯНКА
Бібліотека-філія №17 — інформаційний, освітній, культурно-просвітницький заклад, розташований у селі Ріп’янка на вулиці Івана Франка.
Перше приміщення бібліотеки облаштували в сільському клубі у 1954 році. Для неї виділили дві кімнати — невелику залу та книгосховище. Уже 28 липня того ж року до закладу надійшли перші книги.
Якщо в першій сільській книгозбірні при читальні було лише 97 «книжечок для народу», які друкувало й популяризувало товариство «Просвіта», то сьогодні книжковий фонд Ріп’янської бібліотеки налічує 6 043 примірники.
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №18 — ТУЖИЛІВ
Бібліотека-філія №18 — структурний підрозділ комунального закладу «Централізована бібліотечна система». Вона розташована у приміщенні Народного дому села Тужилів за адресою: вулиця В. Якубова, 8.
У 1936 році заклали фундамент під читальню, а на Зелені свята проводили освячення. У 1938 році збудували новий будинок «Просвіти», який зберігся до сьогодні. Саме в ньому й зараз працює бібліотека.
На той час заклад передплачував журнали «Новий час» та «Свобода». Під керівництвом В. Якубоващотижня, у вівторок, п’ятницю та неділю, проводили голосні читання журналів і часописів, а також огляди книг.
Кожна бібліотека Калуської громади має свою історію, створену зусиллями людей, які цінували книгу та прагнули зробити знання доступними для всіх. Сьогодні наші книгозбірні продовжують ці традиції: зберігають культурну пам’ять, відкривають читачам світ літератури та об’єднують людей різних поколінь. Завдяки щоденній праці бібліотекарів і зацікавленості читачів ця історія триває.