Антимікробна резистентність (АМР) — одна з найбільших загроз для здоров’я людства. Вона виникає тоді, коли мікроорганізми — бактерії, віруси, гриби та паразити — набувають здатності протистояти дії лікарських засобів, які раніше були ефективними проти них. У результаті звичайні інфекції стають складнішими для лікування, а ризик ускладнень і смерті зростає.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, бактеріальна антимікробна резистентність щороку безпосередньо пов’язана з понад 1,1–1,27 мільйона смертей у світі та сприяє майже 5 мільйонам смертей. У 2023 році приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція була стійкою до антибіотиків. У деяких регіонах цей показник сягає кожної третьої інфекції.
АМР ускладнює лікування пневмонії, інфекцій сечовивідних шляхів, післяопераційних ускладнень, сепсису, туберкульозу та багатьох інших захворювань. Вона може призводити до тривалішого перебування в лікарні, збільшення вартості лікування та підвищення ризику смерті.
Чому виникає антимікробна резистентність?
Стійкість мікроорганізмів до лікарських засобів є природним еволюційним процесом. Водночас діяльність людини значно прискорює його. Серед основних причин:
- надмірне та неправильне використання антибіотиків, зокрема самолікування та призначення при вірусних інфекціях;
- недотримання рекомендацій лікаря щодо дозування і тривалості лікування;
- широке застосування антимікробних препаратів у тваринництві;
- недостатній інфекційний контроль у медичних закладах;
- потрапляння залишків антибіотиків у довкілля;
- обмежений доступ до якісної діагностики та нових лікарських засобів.
Як кожен із нас може протидіяти АМР?
Боротьба з антимікробною резистентністю потребує спільних зусиль медичних працівників, пацієнтів, ветеринарів, науковців та суспільства загалом. Важливим є комплексний підхід «Єдине здоров’я» (One Health), який охоплює здоров’я людей, тварин і довкілля.
Кожна людина може зробити свій внесок:
- приймати антибіотики лише за призначенням лікаря;
- не займатися самолікуванням і не вимагати антибіотиків при вірусних захворюваннях, зокрема ГРВІ та грипі;
- дотримуватися призначених лікарем дози та тривалості лікування;
- не ділитися залишками лікарських засобів з іншими та не зберігати їх «про запас»;
- дотримуватися гігієни рук, правил безпечного приготування їжі та рекомендацій щодо вакцинації.
Ці прості правила допомагають запобігати інфекціям і зменшують потребу в застосуванні антимікробних препаратів.
Нові стандарти раціонального застосування протимікробних лікарських засобів в Україні.
З 9 вересня 2026 року в Україні діють оновлені стандарти раціонального застосування протимікробних лікарських засобів, затверджені наказом МОЗ України № 1328. Вони стосуються первинної та спеціалізованої медичної допомоги й є частиною Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року.
Основні положення стандартів:
Призначення лише за медичними показаннями. Антибіотики, а також системні протигрибкові, противірусні та протипаразитарні препарати призначають за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної відповідної інфекції. Призначення без медичних підстав, лише на прохання пацієнта чи його родичів, не допускається.
Письмове обґрунтування призначення. Лікар має зафіксувати в медичній документації або електронній системі охорони здоров’я діагноз чи підозру на інфекцію, діючу речовину, дозу, спосіб застосування, тривалість курсу та дату перегляду терапії.
Перегляд лікування через 48–72 години. Після початку терапії лікар має оцінити її ефективність і за потреби скоригувати або припинити лікування.
Класифікація антибіотиків AWaRe. Відповідно до класифікації ВООЗ, антибіотики поділяють на три групи:
- Access (доступ) — препарати першої лінії з нижчим ризиком розвитку резистентності;
- Watch (спостереження) — препарати з вищим ризиком формування стійкості;
- Reserve (резерв) — лікарські засоби «останньої лінії», які застосовують у визначених випадках.
На рівні первинної медичної допомоги рекомендовано, щоб щонайменше 90 % призначень антибіотиків належали до групи Access, а частка препаратів Reserve становила 0 %.
Додаткові механізми контролю. У визначених випадках перед початком лікування проводять бактеріологічне дослідження. На первинній ланці лікар може видати відстрочений рецепт. У спеціалізованій медичній допомозі призначення препаратів резерву потребує додаткового контролю, зокрема з боку клінічних фармацевтів.
Антимікробна резистентність — це не абстрактна загроза майбутнього. Вона вже сьогодні впливає на життя мільйонів людей. Відповідальне використання протимікробних препаратів є важливою умовою збереження їхньої ефективності для нинішнього та майбутніх поколінь.
Завідувачка відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб Калуського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Тетяна Чернієнко.