15o

Варто побачити

                                                           ПАРАФІЯЛЬНИЙ КОСТЕЛ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

Парафіяльний костел Святого Валентина (Калуш) - WikiwandКостел Святого Валентина – візитівка Калуша.

Історики припускають, що перший костел у місті з’явився у XV ст. за часів правління польського короля Казимира Ягеллончика. Протягом ХVII–ХVIII ст. існували два дерев`яних костели – Святої Магдалени і Святого Валентина. Перший з них у 1620 р. зазнав татарського нападу, був спустошений, а потім заново перебудований, проте до нашого часу не зберігся. А от на місці другого в 1841 р. був закладений кам’яний храм. Остаточно споруда збудована в 1845 р.

Цей костел є першою мурованою будівлею в місті, яка збереглася до наших днів.

Споруду кілька разів реконструювали та ремонтували. Після Другої світової війни, у радянський період, з храму спершу зробили військовий склад, потім шкільний спортзал, а пізніше споруду передали УАПЦ.

У 1999 р. костел повернено римо-католицькій громаді. Багато сучасних молодят спеціально приїздять сюди, аби взяти шлюб під патронатом відомого покровителя всіх закоханих.

Адреса: м. Калуш, вул. Шевченка, 10

GPS: 49.024813, 24.371198

https://katolickalush.ucoz.ru

 

                                 АДМІНІСТРАВТИВНИЙ БУДИНОК ДЗВОНОЛИВАРНІ ФЕЛЬЧИНСЬКИХ

З 1808 р. у Калуші починає свою діяльність ливарня дзвонів Фельчинських. У  1913–1923 рр. тут споруджено адміністративний офіс. Зараз це будинок № 7 на вул. Дзвонарській поблизу ринку (до 1939 р. вулиця Дзвонарська мала назву Сівецька, а в 1939–1991 рр. – Семанишина). На меморіальній таблиці вказано, що це  будинок братів Фельчинських, в якому був розташований офіс підприємства. Неподалік, на місці сучасного м’ясного павільйону, знаходилися майстерні ливарні, де виготовляли славнозвісні дзвони. Згадані споруди зведено в 20-х рр. ХХ ст. У радянські часи в майстернях розміщувався торговий павільйон ринку, який існує до сьогодні.

Наприкінці кінці 90-х  ХХ ст. тут була кав’ярня з тематичною назвою «Вечірній дзвін». Сьогодні в цьому приміщенні діють торгівельні заклади. Спершу фасад будівлі прикрашала фреска із зображенням святих, які дивляться на дзвін. У радянський період малюнок замінили барельєфом із зображенням троїстих музик.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 28.06.1991 року ця будівля була зареєстрована як пам’ятка архітектури. Охоронний № 589.

Дзвони Фельчиських здобували Гран-прі на світових виставках у бельгійському Льєжі (1927) і Парижі (1928), медалі на виставках у Стрию та у Львові. А 12 вістунів під назвою «Гармонія» були відлиті для одного з кафедральних соборів США. Та, врешті, саме калуські дзвони здобули світове визнання, ставши запорукою успіху сучасного бренду "Дзвони Фельчинських".

Адреса: м. Калуш, вул. Дзвонарська, 7

GPS: 49.024744, 24.364528

БОТАНІЧНА ПАМЯТКА ПРОРОДИ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ “ВИСОЧАНСЬКІ ДУБИ”

    Оголошена пам’яткою природи 2018 року, хоча роботи над її створенням почались ще в 2016 році. Це ділянка площею 1.2 га де зростають шість вікових дубів. Висота дерев становить 18-23 метри, а окружність стовбурів від 260-582 см. Вік дерев від 200-350 років. Дуб звичайний — вид, який зростає на території Європи від Скандинавських лісів до степової зони, де зустрічається у річкових долинах. Висота дерева може сягати 40 метрів, а вік- до 1000 років. Колись величезні за площею діброви, що вкривали майже всю Європу, з часом катастрофічно зменшились і у даний час збереглись у вигляді клаптиків раніше могутніх та величезних лісів. Старі дубові ліси та дерева майже не збереглися. Нині таких дерев в Україні- одиниці. Частка дубів в українських лісах постійно зменшується в результаті надмірної експлуатації лісових ресурсів та несприятливої екологічної ситуації. Багато тварин різних груп в Україні повязані екологічними звязками з дубом. У звязку з цим збереження даного виду є актуальним питанням у галузі охорони природи, яке може бути вирішене, в тому числі, шляхом творення обєктів прородно-заповідного фонду.

  “Височанські дуби” є прикрасою околиць нашого міста і слугує місцем існування для багатьох видів комах та гніздування птахів. Навесні тут масово зацвітає підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis), що занесений до Червоної книги України. Окрім того, на території памятки цвітуть інші ранньовесняні квіти: проліска дволиста, первоцвіт весняний, печіночниця благородна, пшінка весняна, барвінок малий. Поруч вікових дерев зростають молоді екземпляри дуба різного віку, акації, липи ( дві з яких є віковими)Тваринний світ представлений синицями, дятлами, сойками, дроздами, повзиками, тощо. Тут же проживає декілька сімейств білок.

  Дуб- найвеличніше дерево української природи, оспіване у народних піснях та легендах, шановане нашими предками у давнину. Охорона вікових дерев в Ураїні сягає ще княжих часів. Так, у збірнику норм права “Руська Правда” Ярослава Мудрого існували положення про охорону рідкісних, переважно мисливських звірів, і памятних дерев. У статті 73 збірника записано: “ Якщо хтось зрубає дуба з позначкою або не межі, той заплатить дванадцять гривень штрафу”. Гетьман України Богдан Хмельницький, І.Скоропадський, Д.Апостол указами та універсалами забороняли вирубування вікових дубових лісів. На початку ХХ століття в  Галичині вченими біологами ( товариство “Пласт” польське товариство натуралістів ім. Коперника у Львові.) була проведено інвентаризацію та опис вікових дерев. У 1937 році Наукове товариство ім. Шевченка у Львові приступило до обліку та перепису вікових дерев у Західній Україні. В 1930-тих рр. Митрополит Андрей Шептицький видав указ, який забороняв рубати вікові дерева на території митрополії, біля церков та монастирів, а також поінформував священників збирати через парафіян відомості про вікові дерева та передавати в НТШ.

   Європейські країни з сильними природоохоронними традиціями вже у 17 ст. Провадили заходи із збереження вікових дерев. Під охороною були навіть пні вікових дерев та мертві стовбури, в природоохоронних журналах публікували некрологи про загибель вікових дерев. В той час з’являється науково-популярна література, присвячена охороні та опису вікових дерев. Результатом багаторічної праці кількість вікових дерев, що взяті під охорону в деяких європейських державах, нараховує десятки тисяч, в той час, як в Україні — лише 3000 . Наявність заповідних меморіальних дерев важлива для виховання у населення поваги та дбайливого ставлення як до природи взагалі та і до об’єктів природно-заповідного фонду зокрема. Вікові дуби мають важливе значення в науковому, естетичному та краєзнавчому аспектах. Один з дубів, що зростає в діброві, має обхват стовбура 582 см і є найстарішим деревом м. Калуша і ймовірно району.

Міський парк культури і відпочинку ім. Івана Франка

   Парк як соціокультурний простір міста відомий ще із часів австрійського панування 1772-1918 рр. Це місце відпочинку та проведення дозвілля для калушан та гостей міста.

 

 

Традиційними є культурно-мистецькі заходи, що організовуються в парку протягом року. Міський парк налічує 10 одиниць атракціонної техніки, водні розваги, дитячий майданчик, чудову зону амфітеатру, де влітку не тільки проходять різноманітні заходи, але й демонструють фільми під відкритим небом.

 Для активного відпочинку розміщений скейт-байк парк, облаштована «Стежка здоров’я», а влітку проводять заняття з йоги, надувна гірка, водні розваги.

Адреса: м. Калуш, вул. С. Бандери, 28а.

 Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка

   Бібліотека-філія для дітей - була заснована у міста Калуші у 1946 р., як дитяча бібліотека. Знаходилася в приміщенні Народного дому і фактично була спадкоємицею традицій читальні, яка була при товаристві «Просвіта». Книжковий фонд бібліотеки на той час становив 5 000 примірників книг.У 1965 році дитяча бібліотека отримала приміщення на площі Ринок (зараз площа Героїв), де існувала до 1979 року. На початку 1979 року заклад отримав статус Центральної дитячої бібліотеки з єдиним фондом, централізованим комплектуванням та єдиним довідково-інформаційним центром бібліотечної роботи з дітьми. У 1980 році дитяча книгозбірня  перебазувалася у новозбудоване приміщення на вул. Підвальній,6. А 2002 році перейшла у міське підпорядкування. З вересня 2014 року  за підтримки міської влади було повністю оновлено інтер’єр та частково книжковий фонд бібліотеки і на сьогодні бібліотека-філія для дітей – це найбільший сучасний інформаційно-дозвіллєвий центр міста Калуша для дітей, який тісно співпрацює з різноманітними організаціями, навчальними та позашкільними закладами. При бібліотеці діють клуби за інтересами «Ляльковий портал», пізнавальна відео-вітальня «Розумійко», ігровий куточок «Весела галявина» та бібліотечний 3D кінозал.

 

              Кінозал «Час кіно»

 Кінозал «Час кіно» відкрито 31 грудня 2016 року у Палаці культури «Мінерал» за адресою вул. Чорновола, 20.

  Зал облаштовано зручними, комфортними кріслами у кількості 104 місця.

  Сучасна , кінопроекційна апаратура у форматі 3D відповідає сьогоднішнім потребам відвідувачів.

  Для зручності та комплексного відпочинку у фойє І поверху працює кав’ярня,  в меню якої поп – корн, солодощі, кава, чай, смачні, хрусткі хот – доги.

  Доступна інформація про діяльність кінозалу «Час кіно» на сайті https://vkino.ua/ua/kalush.

          

           Льодова арена

arena

 Льодова арена побудована за державною цільовою соціальною програмою «Хокей України».

 Льодова арена включає:

- Загальна площа 1800 м² (30 × 60 м);

- глядацький зал (450 глядачів);

- роздягальні для спортсменів та відвідувачів;

- приміщення для суддів та тренерів;

 - ложе для представників ЗМІ;

- медичний кабінет;

- прокат ковзанів;

- буфет.   

   В даний час проводяться хокейні матчі різного рівня. Діє ДЮСШ хокею з шайбою. Льодова арена для проведення спортивних заходів має систему «відеогол».

  Адреса: м. Калуш,  вул. Відоняка, 11а

 

Спортивно-оздоровчий комплекс «Акваторія»

 «Акваторія» — це сучасний спортивно-оздоровчий комплекс, який пропонує всім гостям величезний спектр послуг.

 У комплексі можна провести чудовий сімейний день, поєднавши відпочинок з активними розвагами. Для юних непосид у нас є дитяча кімната з великою кількістю іграшок. Спортивно-оздоровчий комплекс «Акваторія» — це:

- дорослий та дитячий басейн;

- зона саун:

- римська парна;

- фінська парна;

- контрастні ванни для ніг;

- зона відпочинку;

- масажний та косметологічний кабінет;

- три фітнес зали;

- сучасний тренажерний зал;

- соляна кімната;

- «Аквакафе».

Адреса: м. Калуш, вул. Дзвонарська, 4

Палац культури «Мінерал»

   Палац культури «Мінерал» - заклад інформаційно-політичної, освітньо - виховної та в основному культурно - дозвіллєвої діяльності, спрямованої на створення, розповсюдження та популяризацію культурних надбань українського народу.

  Палац культури «Мінерал» було відкрито 31 серпня 1953-го року на день шахтаря. На той час його було названо «Клуб Калійного комбінату». У 1979 році заклад отримав статус Палацу культури і назву «Мінерал».  На сьогоднішній день - це один із творчих центрів культурного життя міста Калуша, який реалізує політику нашої держави в галузі культури.

  Адреса: м. Калуш, вул. Чорновола, 20

 

Палац культури "Юність"

  Палац культури «Юність» збудований Калуським хіміко-металургійним комбінатом в 1967 році.

 

  На сьогоднішній день - це заклад культури міста, розрахований на 468 посадочних місця. В стінах ПК«Юність» відбуваються наймасштабніші дійства. Культурно-масові заходи міста, організовані працівниками нашого закладу завжди на високому рівні.

  Адреса: м. Калуш, вул. Тихого, 6