-0o

Залізнична станція Калуш

1 січня 1875 року введено в дію залізницю Ерцгерцога Альбрехта і відкрито станцію Калуш. Землю для колії придбав ексгерцог Альбрехт.

Вокзал, або ж «двірець», як колись називали, у Калуші збудований у період, що названий «епохою процвітання залізниць» – від середини ХІХ ст. до періоду ХХ ст. Ця епоха збагатила архітектуру надбанням громадсько-транспортного будівництва по всій Європі, і на наших теренах зокрема. Характерними були вокзали палацового і садибного типу, що залишили слід цієї складної та динамічної епохи. Репрезентативний вигляд мали середні альпійські вокзали, що складалися з масивних пропорцій з подовженим фасадом на дев’ять вікон, що по три групуються у трьох пряслах. Прикладом такої архітектурної забудови є будівля залізничного вокзалу у нашому місті. Більшість станцій і вокзалів споруджено за проектами інженера Людвіка Вєжбіцького в модному тоді аркадовому стилі (німецькою мовою – Rundbogenstil). Він розробив типові проєкти вокзальних та станційних будівель, що у ті часи було новаторським рішенням. Будівлі складалися із однакових конструктивних елементів, хоча часто різнилися за розмірами. Окрім вокзалів і станційних будівель за проектом Людвіка Вежбицького були спроектовані залізничні майстерні та інші господарські приміщення. Роман Гостковський у цей час працював інспектором на залізниці ерцгерцога Альбрехта. Роман барон Гостковський керував рухом на залізниці ерцгерцога Альбрехта.

Залізниця Ерцгерцога Альбрехта (нім. Erzherzog Albrecht-Bahn) з'єднувала Львів зі Стриєм (через Миколаїв) і Стрий з Івано-Франківськом (через Долину). Її загальна довжина становила 181 км.

Князь Калікст Понінський для будівництва цієї залізниці створив «Превілейоване товариство імені ерцгерцога Альбрехта», концесію на побудову залізниці було видано 22 листопада 1871 року. Концесія стосувалася двох трас: Львів – Стрий – Сколе – станція Бескид, а також Стрий – Станіславів (нині Івано-Франківськ). Консецію отримала група впливових польських і австрійських промисловців та громадських діячів, а також Галицький банк Крайовий (Galicyjski Bank Krajowy). Офіс Залізниці імені ерцгерцога Альбрехта за наполяганням галицького сейму було розміщено не у Відні, а у Львові. Будівництво на ділянці від Стрия до Станіславова розпочалося у листопаді 1872 року і завершилося 1 січня 1875 року із запізненням майже на півроку. Довжина цієї ділянки склала 107,8 км.

Для здійснення господарської діяльності залізниці імені ерцгерцога Альбрехта доводилося брати значні позики в банках. Отож, єдиним способом порятунку підприємств був викуп державою. 14 грудня 1877 року австрійський парламент прийняв закон про секвестрування збиткових залізниць, які мали стратегічне значення. Користуючись цим законом 17 липня 1880 року залізниця імені ерцгерцога Альбрехта перейшла у власність держави, а 1 серпня вона увійшла до складу Цісарсько-королівської державної залізниці. Від 22 серпня 1891 року залізниця перейшла у власність організації за назвою Австрійські державні залізниці.

З 1885 р. стала ланкою Галицької Трансверсальної залізниці.

Нині давню Залізницю Ерцгерцога Альбрехта активно використовують для пасажирських і вантажних перевезень.