Перша згадка про парохіальну школу в селі Підгірках належить до 1864 року. В школі навчалося 28 дітей.
1874 рік підтверджує існування народної школи, в якій навчалося 42 дітей.
1885 рік – однокласна школа.
1902 рік – створено двокласну школу, навчання велося німецькою та українською мовами.
На 1910 рік в с. Підгірках була двокласна школа.
У 1925 році громада села купила землю при гостинці для будівництва школи і тут було відкрито школу та кооператив. Поряд почали будувати нову школу.
1929 рік – створено трьох класну школу.
В 1931 році для навчання дітей було відведено окреме приміщення та розпочато будову нової школи (через дорогу).
У 1926–1930 роках війтом Підгірок був Микола Капець. За час його урядування і постала нова школа. Також діяв громадський комітет, який займався побудовою школи та збирав кошти для цього. Серед членів комітету були: Павло Капець, Микола Капець, війт; Здіслав Собота, дідич; Кипріян Боцян та інші.
Вивчали у школі польську мову і географію, арифметику, природничі предмети, а також два рази в тиждень руську, тобто українську мову, і один раз – історію, щоб знати «який ми нарід, і хто у ньому був».
З 1944 року школа у Підгірках Калуського району стала семирічною. Навчання учнів було двозмінне. В першу зміну навчались учні 1 – 4 класів, у другу – 5 – 7 класів.
Серед випускників школи – герой України Богдан Гаврилів, боєць 80-ї окремої десантно штурмової бригади, який загинув четвертого березня 2019 року під час обстрілу позицій ООС із забороненої зброї неподалік с. Широкіно Донецької області, місяць не доживши до свого 20-річчя. Він став (посмертно) наймолодшим почесним громадянином міста Калуша. На фасаді школи встановлено меморіальну дошку герою.
Місцина, де збудовано школу колись (до 60-х років ХХ ст.) називалася «Ґалємбрик». Походження цього топоніму невідоме. Це була цікава зона відпочинку з пляжем та облаштованою прилеглою територією. Саме у цьому місці (зараз це вулиця Новацька 1), поряд із школою, мешкав син Онуфрія Франка, Михайло – громадський активіст, організатор, фундатор. Половину свого помешкання він облаштував для родини Івана Франка (дружина, діти та онуки), що часто навідувалися до Підгірок. Сини Івана Яковича Франка певний період мешкали та працювали на наших теренах: Тарас Іванович викладав у ґімназії Станіславова, Петро Іванович – Коломиї. Цей факт мав значний вплив на громадське, політичне та спортивне життя села Підгірки.
