Доктор, Іван Куровець, що мав лікарську практику у нашому місті з 1889 року, після закінчення навчання у Медичній Академії Відня (з 1882 по 1887 роки), був одним із ініціаторів створення Калуської лічниці (нині це інфекційний вілдділ районної лікарні по вулиці Каракая). На той час місто було невеличким повітом, в якому працювали кустарні соляні промисли, калійне підприємство, дрібні ремісничі майстерні. А медицина була не настільки розвиненою. Часто спалахували епідемії.
Іван Куровець був лікарем широкого профілю, згідно сучасної термінології – лікарем загальної практики. Освоював малодосліджені, на той час, фтизіатрію (туберкульоз) та променеву діагностику (рентген). У Калуші Куровець, крім лікарської праці, розгорнув активну просвітницьку та політичну діяльність. Його дім по вул. Санітарній був завжди відкритий як для калушан, так і для селян Калуського повіту. Він виступив одним із фундаторів Народного дому та греко-католицької церкви святого Архистратига Михаїла, фінансово підтримав будівництво церкви (1904–1911 рр.), а пізніше залишався почесним членом церковного комітету.
У Калуші брав активну участь в українському русі – став одним із засновників місцевої філії «Хлопського Банку». Як член Української національно-демократичної партії (УНДП) відвідав кожне село Калущини. Також Іван Куровець був видавцем двотижневика «Калуський листок». Двічі обирався депутатом Галицького сейму. У 1908 і 1913 рр. від Калуського повіту.
У 1910 р. Куровець став одним із засновників крайової організації Руського Лікарського Товариства та почав співпрацювати із Науковим Товариством ім. Шевченка. Українська ідея була справою всього життя патріота.
В 2001 році Калуська районна рада і райдержадміністрація заснували премію імені Івана Куровця, яку присуджуватимуть медичним працівникам району – «лікарям-фармацевтам, фітотерапевтам, що не тільки виявляють високий рівень професійності, але й відзначаються високо загальною культурою, моральними якостями та активною громадською роботою»
