Попередній дерев’яний храм з з цією назвою зведений у 1771 р. Він знаходився на вулиці Станіславській (тепер вул. С. Бандери). Тоді на цер-ковному подвір’ї (1 га) крім храму знаходились дзвіниця та плебанія. Паро-хами давньої церкви були о. В. Бобикевич (до 1850), о. Ю. Величковський (1850–1864), о. І. Губчак (1864–1893), о. К. Левицький (1893, тимчасовий завідатель), о. В. Петрушевич (з 1894).
Іконостас та вівтарі з калуського храму в 1913 р. передано церкві Св. Василія Великого у с. Довге-Калуське. Місце де була стара церква закупили брати Фельчинські (відомі у Європі майстри виливання дзвонів; збудувавши там будинок для працівників дзвоноливарні, а згодом молочарню; на місці престолу закопали хрест. До сьогодні збереглося берегове укріплення місця, де стояла церква (з північної сторони ділянки) проти зсуву ґрунту.
Зі зростанням кількості мешканців міста виникла потреба будівництва нової церкви. За основу взято проект Преображення Господнього у Львові. Ініціаторами та сподвижниками будівництва нової церкви були о. В. Петру-шевич та Т. Пітулей за сприянням Митрополита А. Шептицького.
Нову церкву з ініціативи пароха о. Володимира Петрушевича та Тимо- фія Пітулея, за проектом Василя Нагірного, будівничого Теодора Мельни-чука, за благословенням митрополита Кир Андрея Шептицького збудовано упродовж 1910–1913 рр. і в урочистій обстановці було освячено 21 листопада 1913 р. деканом Калуським о. Дмитром Рожановським у присутності 5000 вірян. Тоді ж створено церковний комітет у складі пароха о. В. Петрушевича (голова), Ф. Полюшинського (заступник), І. Куровця (почесний член). Храм благословенний мощами єрусалимського священомученика.
Церкву споруджено у традиційному візантійському стилі з трьома навами, малим притвором. Автор проєкту – архітектор Василь Нагірний. Храм увінчаний 5 банями на восьмигранних підбанниках з однією апсидою. Фасад будівлі прикрашений гутами, краплями, іншими декоративними формами.
На території храму розташована церковна дзвіниця (1913 р.), пере-будована в 1927 р.
