Звичайна версія Інвестиційний портал м.Калуша

Новини


Двічі на рік в Україні проводиться призов призовників на строкову військову службу, в рамках якого у Збройні сили України та інші військові формування призивають українців призовного віку.

2020.02.27

Отож розповідаю призовникам та їхнім батькам про особливості проведення призову в 2020 році, підстави для надання відстрочки від призову і відповідальність за ухилення від строкової служби.

Для початку небагато необхідної теорії. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Такий порядок регламентований ст. 65 Конституції та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Складовою частиною військового обов’язку є строкова служба.

Призов строковиків в Україні проводиться з метою підготовки призовників до захисту своєї держави і забезпечення особовим складом не тільки ЗСУ, а й комплектування Національної гвардії, Прикордонної служби та Державної спецслужби транспорту, а також інших армійських формувань і правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями строкової служби.

Хто підлягає призову в 2020 році?

Призовний вік в Україні у 2020 році встановлено на рівні 18-27 років. Таким чином, призовники цієї вікової категорії, які визнані придатними до військової служби за результатами медкомісії і не мають підстав для відстрочки або звільнення від призову, зобов’язані пройти службу в рядах Збройних сил України.

Який термін служби?

Згідно статті 23 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», термін служби становить:

  • 18 місяців – для призовників, які не мають вищої освіти
  • 12 місяців – для призовників з академічним ступенем магістра

Які терміни проведення призову на строкову службу в 2020 році?

Як і раніше, цього року буде проведено дві періоди призовів у війська — весняний та осінній. Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України.

На 2020 рік встановлено такі дати призову на строкову службу:

  • з 1 квітня по 30 червня — весняний призов 2020 року
  • з 1 жовтня по 31 грудня — осінній призов 2020 року

Що робити, якщо принесли повістку?

Згідно з українським законодавством, призовники, які отримали повістку з військкомату зобов’язані прибути до призовної дільниці в термін, вказаний у повістці. При цьому в Законі зазначено, що неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування призову. Отже, як тільки в країні оголошено про початок нового призову, призовникам дається 10 днів на добровільну явку у військовий комісаріат.

Поважними причинами неявки до військкомату можуть вважатися тільки форс-мажорні ситуації: стихійне лихо, важка хвороба призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини. Будь-які інші причини не є достатньо вагомими і можуть бути прирівняні до ухилення від армії.

Більшість призовників та їхніх батьків вважають повістку без підпису недійсною, а явку по ній — необов’язковою. Юристи, які хочуть сподобатися клієнту, підтримують таку думку і говорять, що «якщо ухилятися від призову до 27 років — нічого не буде». У деяких випадках, це дійсно так. Однак, на жаль, подібні точки зору не враховують сучасну практику, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень. При уважному вивченні ЄДРСР можна знайти десятки обвинувальних вироків за статтею 335 Кримінального кодексу щодо призовників, які ухилялися від строкової військової служби, але не розписувалися в повістці. Більш того, мало хто знає, що профільний Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» взагалі не містить термін «повістка», а замість нього використовується більш широке поняття «виклик». З аналізу судового реєстру можна зробити висновок, що в процесі притягнення до кримінальної відповідальності ухильника від призову правоохоронні органи (поліція, прокуратура) і суди можуть аргументувати звинувачення в ухиленні, і обов’язком усіх громадян призовного віку самостійно прийти у військкомат без повістки в 10-денний термін з моменту початку призовної кампанії.

Відстрочка від призову і звільнення від призову.

Статтями 17 і 18 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено вичерпний перелік призовників, які можуть отримати:

  • відстрочку від призову у зв’язку із навчанням, роботою та сімейними обставинами (при народженні дитини, наявності батьків-пенсіонерів тощо)
  • повне звільнення від строкової служби за станом здоров’я (хвороба) внаслідок визнання призовника «непридатним до військової служби»

Розглянемо докладніше список причин, за якими громадяни України не підлягають військовому призову.

        Хто має право на відстрочку від служби?

На підставі статті 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», відстрочка від призову в армію надається:

  • призовникам, у яких є дитина віком до трьох років
  • чоловікам, які мають двох і більше дітей або вагітну дружину
  • студентам денних відділень українських ВНЗ
  • при вступі і навчанні в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі
  • громадянам, у яких є непрацездатні батьки (одинока мати/батько)
  • призовникам, які працюють і є єдиними годувальниками в сім’ї (родині)
  • опікунам та піклувальникам (за умови відсутності працездатних родичів)
  • священнослужителям, поліцейським, деяким педагогам і лікарям (на повній ставці)
  • призовникам, які визнані медкомісією тимчасово непридатними до військової служби
  • при навчанні на військовій кафедрі (до закінчення і присвоєння звання офіцера запасу)

 

Хто звільняється від призову на строкову військову службу?

Згідно ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від служби можуть отримати призовники:

  • визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби
  • досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу)
  • які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах
  • виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків 1 і 2 контрактів
  • яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу
  • засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання
  • чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних

Відстрочка і звільнення від призову за станом здоров’я.

На сьогоднішній день, згідно із законодавством України, існує кілька способів отримати відстрочку або звільнення від призову. Однією з підстав є звільнення (постійне або тимчасове) від строкової військової служби за станом здоров’я. Відстрочка і звільнення від служби оформляються виключно за рішенням районної призовної комісії, на підставі висновку медичної комісії про визнання непридатним до призову.

Медогляд призовників проводиться для визначення стану їх здоров’я і ступеня придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку (стадія хвороби), функціональні порушення, а також фактична працездатність. Після закінчення медичного огляду виноситься Постанова ВЛК (відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

З якими хворобами не призивають до війська?

Як правило, повне звільнення від військової служби мають призовники з явними важкими патологіями, наприклад, відсутність кінцівки, сліпота, глухота, розумова відсталість, шизофренія тощо. У більшості інших випадків мова йде не про списання призовника через непридатність до служби, а про необхідність у лікуванні, на підставі якого дається тимчасова відстрочка за станом здоров’я (на півроку, один рік, п’ять років) і потім проводиться повторна медкомісія.

Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?

В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу — адміністративна і кримінальна. Адміністративна відповідальність передбачає покарання за неявку у військкомат у вигляді штрафних санкцій, передбачених ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

  • штраф від 85 до 119 гривень за перше порушення;
  • штраф 170-255 гривень — за повторне порушення протягом року.

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за статтею 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання за ст. 335 Кримінального кодексу є умовним (але судимість буде).

© 2006-2014 Офіційний сайт Калуської міської ради
Дизайн White Studio
Designed & Developed by Vasyl Zavalko